РЕЄСТР ВИМОГ КРЕДИТОРШ — КІСТЯК СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО

Попередні міркування

Для повного, всебічного розуміння важливості реєстру вимог кредиторів (надалі Реєстр) у цілісній системі судової процедури відновлення платоспроможності боржника, впливу на подальші дії учасників справи про банкрутство, на "життєздатність" підприємства-боржника у майбутньому необхідно нагадати декілька очевидних фактів.

По-перше, суттю Закону України "Про відновлення пла-тоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон) є, передусім, відновлення платоспромож-ності підприємства-боржника, розв'язання через судові процедури його, у першу чергу, фінансових проблем, "а тт - кож задоволення в повному обсязі або частсово вимог кре - диттрів шляхом кредитування, ресттрукттуризації підпри ємспва, боргів і капіпалу тт (або) зміну організаційно- пра - вової пи виробничої сттрукттури боржника" (абзац 12 статті 1 Закону). Тобто, головне - відновити платоспроможність підприємства, "апикож? (підкреслює, що це - другорядне завдання: по можливості, якщо вдасться, в якісь мірі тощо) - задовольнити кредиторські вимоги. З суті Закону випли-ває підпорядкованість Реєстру головній задачі - відновленню платоспроможності боржника.

По-друге, не існує Реєстру без справи про банкрутство, тобто Реєстр є певним судовим документом на певній стадії судового провадження у справі про банкрутство.

порушення провадження у справі про банкрутство;

винесення ухвали про санацію боржника або прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно, Законом передбачені й судові процедури - розпорядження майном боржника, санація борж-ника або ліквідація банкрута. Про процедуру мирової угоди - окрема розмова. Очевидно, що вибір процедури санації або ліквідації повністю зумовлюється ходом провадження у справі на стадії процедури розпорядження майном боржника.

У свою чергу, процедура розпорядження майном містить п'ять вузлових моментів:

підготовче засідання (визначення процесуальних строків у справі);

оголошення в офіційному друкованому органі;

складання та затвердження Реєстру (попереднє засідання);

перші збори кредиторів та засідання комітету кредиторів;

засідання суду, на якому виноситься ухвала про са-націю боржника або приймається постанова про виз-нання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

З цих п'яти вузлових моментів процедури розпорядження майном найбільш складним є етап формування Реєстру. Найбільш складний він через величезну кількість доку-ментів, які необхідно вивчити, опрацювати; через ней-мовірну масу розрахунків, які необхідно здійснити або пе-ревірити, щоб підтвердити чи спростувати розміри креди-торських вимог і т.ін. І на все це боржник і розпорядник майна мають, щонайбільше, один місяць. Від того, яким буде Реєстр, від його структури щодо черговості, щодо ви-робничих зв'язків залежить сама можливість відновлення платоспроможності боржника, соціальний комфорт чи дис-комфорт процедури, стосунки з постачальниками, місце та репутація на ринках у майбутньому. "Належно складений" Реєстр - це основа для подальшого провадження у справі, "кістяк" процедури, на який нарощуються "м'язи" плану санації та натягується "шагренева шкіра" мирової угоди.

По-третє, у житті, а тим більше у такому специфічному та швидкоплинному процесі, як справа про банкрутство, немає нічого застиглого. Зрізами цього процесу в часі є по-станови, ухвали та рішення суду, які фіксують певні кон-кретні моменти процедури провадження справи. А Реєстр, як документ, який "живе" на протязі усього процесу, постійно змінюється. Змінюється за змістом, змінюється навіть за акцентами своєї суті. Так, на етапі до прийняття рішення кредиторами про введення процедури санації чи ліквідаційної процедури Реєстр - це механізм різкого, майже одномиттєвого покращання балансових показників діяльності. В момент прийняття рішення кредиторами про введення процедури санації чи ліквідаційної процедури Реєстр - це міра впливу конкретного кредитора на прий-няття такого рішення; його розмір щодо валюти балансу, обсягів виробництва, майбутніх доходів - ймовірність вве-дення тої чи іншої судової процедури. Під час процедури са-нації Реєстр - це "тінь батька Гамлету", постійно присутній докір совісті; докір, який більшість учасників справи про банкрутство з боку боржника заглушають, або тінь, яку во-ни ж чим можуть відганяють. А у ліквідаційній процедурі Реєстр, взагалі, річ, так би мовити, пасивна, непотрібна, придатна хіба що для одноразового вжитку. Наскільки на-збирається коштів від реалізації майна банкрута, настільки і погаситься кредиторських вимог - без якогось впливу на цей процес та, як правило, й без "повного задоволення". Пе-рефразовуючи відомий вислів класика, стверджуємо, що Реєстр - не догма, а керівництво до дії.

По-четверте, якщо керуватися принципом сумлінного підприємця, тобто відкинути підозру у злому замірі чи не-добросовісності, то слід погодитися, що до процедури судо-вої санації боржник прийшов, використавши усі відомі методи досудового відновлення платоспроможності.

На цих чотирьох моментах (принципових, на думку ав- тора, для розуміння суті Реєстру,) можна було б поставити крапку, хоча є й "по-п'яте", "по-десяте" тощо. Але завершити викладення попередніх міркувань доведеться на пе-симістичній ноті. Реєстр, як і даний Закон, як і наше ук-раїнське сьогодення, цілком відповідає вислову: "Хотіли, як краще, а вийшло, як завжди". Декларуючи рівність перед законом усіх й усього, керуємося нерівністю перед Зако-ном, чітко зафіксованою статтею 31 цього Закону у вигляді черговості задоволення вимог кредиторів. Виявляється, є рівні перед законом, а є "більш рівні". А виправдування, по-яснення та об_рунтування завжди знайдуться. Через інсти-тут Реєстру хотіли досягти соціальної справедливості за критичної ситуації ринкових відносин, а створили ме-ханізм зловживання та нехтування інтересами дрібних кредиторів, збагачення та нерегульованої приватизації.