<<
>>

МИРОВА УГОДА У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО

Про мирову угоду, її особливість у процесі банкрутства, про суть, форму, порядок складання, тонкощі та нюанси рекомендуємо читати у такому порядку: якщо Ви практику-ючий арбітражний керуючий, бажано прочитати послідовно усі пункти: якщо ні - читайте, як Вам зручніше.

Попередні міркування

На жаль, навіть дуже поважні автори, які пишуть про мирову згоду у справах про банкрутство, роблять ос-новний акцент на тому, що "мирова угода - це передусім господарсько-правовий договір, який несе господарсько-про цесуальне наванпшюєння" (Поляков Б.М.

Санація і мирова угода як процедури банкрутства. - Тези конференції суддів господарських судів України "Практика застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", 2002 рік). Це, безумовно, так, але за сзггтю Закону України "Про відновлення платос-проможності боржника або визнання його банкрзггом" (надалі Закон) мирова згода - це більше, ніж договір, хоча б і специфічний, суперважливий і т.ін. Згадаємо, що згідно з частиною 1 статті 4 Закону мирова угода є судовою про иедурою іирдо боржника . Треба погодитися, що між договором і процедурою є певна різниця.

Надалі в тексті автор розглядає мирову згоду тільки як процедуру. Як будь-яка процедура у справі про банкрутство, мирова угода починається з прийняття певного про-цесуального судового документа і закінчується також шляхом прийняття певного процесуального судового до- кумента. В ході провадження у справі про банкрутство по процедурі мирової угоди може бути прийнято додатково багато інших процесуальних та допоміжних документів, здійснено певний набір заходів (організаційних, еко-номічних, фінансових тощо).

Процедура мирової угоди розпочинається з документа- пропозиції про укладення особливого однойменного процесуального документа - Мирової Угоди, який дійсно є господарсько-правовим договором, що несе господарсь- ко-процесуальне навантаження.

Далі, у більшості ви-падків, кредиторами (частина 3 статті 35 Закону) прий-мається рішення про укладення Мирової Угоди, про що оформляється відповідний протокол засідання комітету кредиторів, а в деяких випадках - і зборів кредиторів. Після цього відбувається укладання Мирової Угоди та (частина 1 статті 38 Закону) подання її на затвердження суду з додатками згідно з абзацом 2 частини 1 статті 38 За-кону. Мирову Угоду затверджує суд, про що зазначається в ухвалі суду про припинення провадження у справі про банкрутство (частина 1 статті 37 Закону).

У разі порушення вищенаведеного порядку укладення Мирової Угоди, як і у випадку суперечності умов Мирової Угоди нормам чинного законодавства України, суд має право (частина 3 статті 38 Закону) відмовити в її затверджені.

Мирова угода має декілька різновидів, а саме:

Мирова угода на початковій стадії провадження у справі про банкрутство (до оголошення про банкрут-ство в офіційному друкованому органі).

Мирова угода у процедурі розпорядження майном.

Мирова угода у процедурі санації.

Мирова угода у ліквідаційній процедурі.

Різниця між чотирма вищенаведеними різновида ми полягає:

По-перше,у кількості суб'єктів мирової угоди. Так, у першому випадку мирову угоду укладають боржник (в особі керівника боржника) та ініціюючий кредитор. У другому випадку - боржник (в особі керівника боржника) та комітет кредиторів (в особі голови комітету кредиторів). У третьому та четвертому - боржник (в особі арбітражного керуючого) та кредитори (в особі голови комітету кредиторів).

По-друге, у наслідках укладення Мирової Угоди. Дійсно, у випадках 1-3 можливо вести розмову лише про умови, що призводять до відновлення платоспромож-ності боржника, а в четвертому випадку укладення Ми-рової Угоди не обов'язково має призводити до відновлення платоспроможності боржника та відміни лік-відаційної процедури.

По-rrpem, у складі доданих процесуальних документів. У першому випадку, крім тексту Мирової Угоди, ніяких інших документів не додається.

Другий та третій випадки відрізняються від четвертого тим, що у четвертому випадку, у разі ліквідації боржника, зобов'язання боржника щодо відшкодування усіх витрат, які передбачено відшкодовувати у першу чергу, мають бути замінені на підтвердження про виконання їх повністю або у розмірах усієї ліквідаційної маси. Крім того, процедура мирової угоди у третьому випадку вимагає проведення зборів кредиторів за 15 днів до затвердження Мирової Угоди, на яких має бути заслухано звіт керуючого санацією (частина 1 статті 21 Закону).

Процедура мирової згоди - це специфічна процедзфа у справі про банкрзггство. Вона відрізняється від інших процедур тим, що може бути розпочата на будь-якій іншій стадії справи про банкрутство. Закінчення процедури мирової згоди завжди, на відміну від інших процедур, веде до припинення провадження у справі про банкрутство (пункт 5 частини 1 статті 40 Зако-ну). Крім того, процедура мирової згоди, також на відміну від решти процедур у справі про банкрзггство, законодавчо не об-межується ніякими процесуальними строками. З іншого боку, ця процедура найшвидкіша та найкоротша. Нарешті, процедура мирової угоди, на відміну від процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедури, передбачає простий ме-ханізм зворотного руху при її реалізації (стаття 39 Закону).

<< | >>
Источник: Донков С., Жуков А., Вудуд Г., Залетов О.. Банкрутство: практичний аспект. 2008

Еще по теме МИРОВА УГОДА У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО:

  1. 4. Мирова угода як судова процедура у справі про банкрутство
  2. Мирова угода з погляду учасників провадження у справі про банкрутство
  3. Що повинна містити заява про порушення справи про банкрутство?
  4. 2. Про-вадження у справах про банкрутство
  5. 39. Строк та порядок провадження у справах про банкрутство.
  6. § 3. Загальна характеристика розгляду справи про банкрутство
  7. 11.2. Підстави для застосуваннябанкрутства та порядок провадженняу справах про банкрутство
  8. 1. Поняття судових процедур,що застосовуються до боржникав процесі провадження справи про банкрутство
  9. Мирова угода
  10. Мирова угода
  11. Мирова угода і боржник, або 'Прості нампровини наші, які ми прощаємо винуватцям нашим"