Реестр і розпорядник майна, або "за двома зайцями "

Таким чином, розпорядник майна відповідає за законність внесення вимог кредиторів до Реєстру; більш того, у майбутньому він сподівається отримати додаткову винагороду від кредитора, тож: більше кредиторів - більша очікувана винагорода. З іншого боку, для реалізації суті Закону, спрямованої на відновлення платоспроможності боржника, для розпорядника майна важливо, щоб сумарна заборгованість була

якнайменшою - у такому разі привабливість підпри- ємства-боржника для потенційних санаторів (інвесторів) зростає, ймовірність відновлення платоспроможності збільшується. В результаті розпорядник майна може сподіватися на додаткову винагороду від інвестора.

Тому розпоряднику майна при складанні Реєстру можна рекомендувати таку послідовність дій:

1. Витребувати від керівника підприємства-боржника баланси підприємства за останні три роки (строк по-зовної давності) з повною розшифровкою кредиторської заборгованості (перед ким, у якому розмірі - тіло заборгованості та проценти, пені, штрафи, неустойки; з якого часу).

Витребувати від керівника боржника повний пакет документації щодо взаємовідносин із кредиторами (угоди, доповнення до них, листи, акти, претензії, позови, рішення судів тощо).

Витребувати від керівника боржника відомості про активи (з повною розшифровкою та характеристи-кою кожного активу) та відомості про майно у заставі.

Внести до Реєстру відомості щодо заборгованості по заробітній платі, заподіянню шкоди здоров'ю та життю працівників.

Згрупувати (поки що без внесення до Реєстру) кредиторів відповідно до даних балансу боржника за категоріями:

а) суміжники, постійні постачальники, постійні покупці чи споживачі;

б) інші великі кредитори;

в) бюджетні та прирівняні до них кредитори,

г) працівники.

Розробити свої варіанти процедури санації та лікві-даційної процедури, тобто - підготувати листи про са-націю, обрахувати витрати на санацію (санаційний бюджет), сформулювати цілі судового процесу та своє місце в ньому.

Провести переговори тільки з потенційним санато- ром, уникаючи якомога довше будь-яких конкретних домовленостей із кредиторами.

Уразі позитивного результату домовленості з інвестором розпочинати переговори із кредиторами з метою зондування кредиторів, виявлення кредиторів, які згідні на введення процедури санації; Бажано, щоби сума вимог такої групи та вимоги працівників по заробітній платі разом з вимогами бюджету ста

новили більше 50% - це фундамент успіху!

Узгодити основні риси санації з групою кредиторів, які згідні на санацію (п.8).

Опротестувати вимоги тих кредиторів, які не згідні на санацію; з будь-яких причин і поводів максимально затягнути процедуру визнання вимог таких кредиторів.

Провести збори та комітет кредиторів з тими креди-торами, хто погоджується на введення санації та має понад 50% вимог за Реєстром.

Пройде три-чотири місяці, поки наступного разу Вам дове-деться звернутися до Реєстру: при затверджені плану санації, але це, як то кажуть, - "друга частина марлезонського балету".

Реестр і власник, або "Розпрягайте, хлопці, коні"

Хто втрачає від процедури банкрутства - так це власник підприємства-боржника. Що робити йому?

Консолідувати співвласників до голосуючої вимоги - можна й на одну-дві особи.

Заявити про свої вимоги.

Заявити про бажання перейти до процедури санації.

Спробувати "скупити борги".

Очолити процедуру санації, що можливо через призначення керуючим санацією керівника боржника.

Якщо вдасться реалізувати п.5, то існує невеличкий шанс не втратити власність; у будь-якому іншому випадку Вам залишиться тільки споглядати, як на Ваше підпри-ємство приходять нові власники, нові керівники.

Реестр та інші, або "Якумру тю поховайте..."

До інших можна віднести: державний орган з питань банкрутства, агенцію з питань банкрутства, правоохоронні органи тощо.

Ідея цього підпункту така: "Сторони у справі! Ні в якому разі не вплутуйте у Ваш господарський спір адміністрацію: одні втратять власність, інші - гроші, а наживуться треті.

Гаррі Вудуд,

арбітражний керуючий