Мирова угода
це укладена між сторонами та визнана судом домовленість (договір) про припинення спору між сторонами шляхом взаємних уступок, яка стосується їхніх прав і обов’язків та предмета позову (ст.
175 ЦПК). Сторони можуть укласти мирову угоду протягом усього часу провадження у справі (ст.ст. 306, 334 ЦПК), в тому числі у процесі виконання рішення суду (ст. 372 ЦПК).Сторони, які уклали мирову угоду, у спільній заяві повинні повідомити суд, який зобов’язаний роз’яснити наслідки вчинення такої дії. На підставі цієї заяви суд вирішує питання про закриття провадження у справі у зв’язку з укладенням мирової угоди.
Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо така угода суперечить закону, порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена представником сторони поза межами своїх повноважень чи всупереч інтересам особи, яку представляє, суд відмовляє у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд. Ухвала щодо про визнання мирової угоди за клопотанням сторін може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Визнана судом мирова угода є підставою для виконання, тому ухвала про її визнання повинна відповідати вимогам, встановленим ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження”.
Еще по теме Мирова угода:
- Мирова угода
- 4. Мирова угода як судова процедура у справі про банкрутство
- Мирова угода і боржник, або 'Прості нампровини наші, які ми прощаємо винуватцям нашим"
- Мирова угода з погляду учасників провадження у справі про банкрутство
- Мирова угода і власник, або 'Ъизволи нас від лукавого"
- 45. Відмова позивача від позову, мирова угода.
- 7 Современный мировой рынок: структура, содержание. Конъюнктура мирового рынка.
- МИРОВА УГОДА У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО
- Ніццька угода
- § 16. Мировая политика после Второй мировой войны
- МИРОВА УГОДА
- § 4. Арбітражна угода та компетенція міжнародного комерційного арбітражу