10. Фактори, які впливають на міжнародні стратегії..

Міжнародна стратегія діяльності складається із:

а) стратегії визначення джерел забезпечення (стратегія імпорту);

б) стратегії розміщення міжнародного виробництва;

в) стратегії збуту виробленої продукції (стратегія експорту).

Стратегія імпорту передбачає, що фірма, перш ніж орієнтуватися на світові ринки сировини і матеріалів, повинна максимально використати місцеві ресурси для свого виробництва.

Переваги використання національних ресурсів: низькі транспортні витрати; одна валюта; відсутність митних формальностей; однакові соціально-культурні умови.

Необхідно враховувати також вплив зовнішніх факторів: зниження витрат виробництва; підвищення якості товарів; лінії забезпечення; рівень запасів; коливання валютних курсів.Конкретні фактори, які впливають на розробку імпорту сировини:

o рівень цін на сировину і матеріали;

o якість сировини і матеріалів;

o недоступність певних сировини і матеріалів у країні виникнення;

o якість обслуговування;

o прискорення і безперервність поставок сировини і матеріалів;

o сучасна технологія;

o можливість підтримувати зв'язок материнської компанії зі своїми філіалами.

Міжнародне виробництво - це створення і функціонування господарських суб'єктів на території і поза межами країни місцезнаходження їх основного власника.

Зміст стратегії розміщення міжнародного виробництва полягає у визначенні оптимального варіанту розміщення господарських суб'єктів в рамках світового господарства.

Фактори, які визначають структурний розвиток міжнародного виробництва:1. Внутрішні:

o відносне значення виробничої спеціалізації (виготовлення вина лише в певній країні, місці);

o місцезнаходження ринків сировини і збуту;

o величина витрат (транспортні дуже великі);

o оцінка виміру рівня ризику;

o репутація країни (розвинена, яка розвивається). 2. Зовнішні:

o митні умови;

o зовнішні ризики;

o місцеві стимули розвитку виробництва;

o ємність ринку;

o вартість транспортування сировини і готової продукції.

Завдання стратегії експорту: отримання прибутку від господарської діяльності; формування джерел збереження обсягів виробництва; пом'якшення проблеми збиткових потужностей на внутрішньому ринку; розширення можливостей вирішення проблем збуту за рахунок регулювання темпів продажу товарів на різних світових ринках.