Соціальний захист економічно активного населення

Сутність категорій "економічно активне населення" та "економічно неактивне населення" розглянуто в розділі 3.1 цього навчального посібника.

Сучасна політика зайнятості вимагає приділення особливої уваги в межах загальної системи соціального захисту тим категоріям економічно активного населення, які найшвидше виштовхуються з ринку праці, зокрема, це молодь.

Важливою проблемою в межах забезпечення соціального захисту економічно активного населення є розвиток гуманітарної сфери, зокрема культури, освіти, науки, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, відпочинку та туризму. Ці напрями розвитку людського капіталу сприяють забезпеченню соціального добробуту людини на всіх етапах її життєдіяльності, стають надійною основою її самозахисту. Однак це можливо за умов існування соціально-орієнтованої економіки.

Суть соціально орієнтованої ринкової економіки полягає в тому, що держава є гарантом гідного та безпечного життя громадян; держава "бере в свої руки" управління ринковою економікою щоб забезпечити стабільність і правомірність усіх процесів, яких у свою чергу стосуються соціальні інститути. Більш за всіх серед підприємців потерпає реальний сектор економіки - малий та середній бізнес.

Формування сприятливого середовища для розвитку приватної ініціативи громадян України та надання кожному громадянину можливостей для самореалізації потребує створення сприятливих умов щодо малого та середнього підприємництва відповідно до Євро­пейської Хартії для малих підприємств.

Малі та середні підприємства мають стати одним з дієвих чинників сталого зростання соціально орієнтованої економіки, створення нових робочих місць, структурної перебудови економіки, зміцнення економіки регіонів. Відповідно державна політика має передбачати:

вдосконалення законодавчої бази щодо підтримки малого та середнього бізнесу з метою її адаптації до принципів та норм Європейського Союзу;

розширення можливостей доступу до кредитів для малих і середніх підприємств через розвиток ринку фінансових послуг, формування мережі регіональних фондів підтримки підприємництва та кредитно- гарантійних установ, запровадження ефективних механізмів мікрокре- дитування суб'єктів малого підприємництва, у тому числі залучення іноземних кредитних ресурсів;

подальше спрощення процедур започаткування підприємницької діяльності, надання дозволів та ліцензій шляхом реального впро­вадження принципу "єдиного вікна";

стимулювання розвитку інфраструктури підтримки підприємництва, яка забезпечуватиме інформаційні, консультативні, науково-технологічні та навчальні послуги для суб'єктів малого підприємництва;

нормативно-методичне забезпечення поглиблення інноваційної спрямованості розвитку підприємництва, стимулювання венчурного бізнесу, запровадження ефективних механізмів правової, фінансової, організаційної, кадрової та освітньої підтримки перспективних іннова­ційних проектів у сфері малого підприємництва;

заохочення об'єднання малих та середніх підприємств у ділові мережі.

Не менш важливими в цьому контексті є мінімальні гарантії в оплаті праці як елемент соціального захисту найманих працівників, серед яких загальновідомі мінімальні розміри ставок заробітної плати як мінімальні гарантії в оплаті праці, які визначаються генеральною угодою, та прожитковий мінімум.

Державні гарантії щодо зайнятості та перепідготовки кадрів регламентуються положеннями Закону України "Про зайнятість насе­лення" від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

8.3.