У третьому розділі “Економічний та соціальний розвиток Пониззя”
з’ясовано, що головну складову систему економіки даного періоду в досліджуваному регіоні складало сільське господарство, що носило комплексний землеробсько-скотарський характер аграрного виробництва, в якому основна роль належала землеробству.
Його основу становив перехід до парової системи землеробства із застосуванням дво і трипільної техніки обробки землі з використанням рал, плугів, серпів, кіс-горбуш, ротаційних жорен та іншого реманенту. На присадибних ділянках було досить поширене і розвинене городництво.Невід’ємною частиною сільського господарства Київської Русі, в тому числі на Пониззі, займало скотарство, яке, забезпечуючи рільництво органічними добривами, транспортними засобами для вивозу на поля цих добрив і тягловою силою для оранки угідь, сприяло переходу до нової більш ефективної системи землеробства. Важливу роль у житті Пониззя займали різні ремесла – в першу чергу залізоробне, гончарне ткацьке і ювелірне виробництва. Хоча вироби кераміки, із заліза, міді, бронзи, срібла і золота та інших матеріалів місцевих ремісників були характерними для всієї Південно-Західної Русі, проте відносилися переважно до галицьких типів і мали певні особливості, притаманні для Пониззя. Значну роль у ХІІ-ХІІІ ст. відігравали у господарстві промисли: мисливство, рибальство, бджільництво та збиральництво.
В середині ХІІ – середині ХІІІ ст. тут бурхливо розвивалася внутрішня і зовнішня торгівля, дякуючи водним артеріям, які забезпечували вихід до Чорного моря, Галицькому „соляному шляху”, прикордонню з Угорщиною, Польщею. Зокрема, важливу роль у розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі в ХІІ – на початку ХІІІ ст. на Пониззі відігравав Дністер з численними лівобережними притоками (Дністровський торгових шлях). Ці ріки, як транспортні артерії, сполучали між собою міста, городища і поселення, що розташовувались переважно на їх берегах.
Як правило, всі населені пункти мали пристані й причали для човнів, плотів, паромні переправи, торгові майдани, ремісничі майстерні. Прикладом можуть слугувати своєрідні річкові “порти” міст Пониззя Василева, Онута, Бакоти, Калюса, Ушиці, Хотина, Кучелмина, Плава та ін. Загалом економіка і господарство Наддністрянського Пониззя ХІІ – середини ХІІІ ст. у своїй основі носили натуральний, почасти, патріархальний характер, свідченням чого є збереження общинних форм господарювання. Однак розвиток торгово-ремісничих відносин, грошової системи, спеціалізації у сільськогосподарському виробництві, ремеслі й торгівлі призвели до розвитку елементів ринкових відносин.Специфіка формування суспільства і держави в ареалі Пониззя княжої доби полягає в тому, що тут була поширена князівська влада спочатку Києва, потім Теребовлі, Галича, проте власне на цій території самих князів не було. Населення Пониззя середини ХІІ – середини ХІІІ ст., як і всієї України-Русі, мало складну соціальну структуру. Воно складалася з вільних, до яких належали князі, воєводи, бояри, дружинники, городяни, селяни і їх родини та залежних людей (залежні і напівзалежні смерди, робітні люди), котрі працювали у князівських і боярських вотчинах й помістях. На Пониззі було потужно розвинене боярське (феодальне) землеволодіння. Його розширенню як міг протистояв общинний устрій селян. Непрості відносини селянства, бояр і князівської влади складали соціальну суть давньоруського Пониззя, призводили до відповідних конфліктів, вищим виявом яких стало народне повстання в регіоні 1240 року.
Еще по теме У третьому розділі “Економічний та соціальний розвиток Пониззя”:
- У п’ятому розділі “Розвиток культури Пониззя”
- У другому розділі “Проблеми заселення Середнього Подністров’я і складання території Пониззя”
- 12.2. Спільна соціальна політика ЄС та розвиток трудового права ЄС
- Тема 3 Стратегія соціально-економічного розвитку країни.
- § 2. Прогнозування та планування економічного і соціального розвитку
- 34.Економічна і соціальна Рада ООН – міжнародна організація. Загальна характеристика.
- Економічна і соціальна рада (ЕКОСОР).
- 87. Економічний розвиток і суспільно-політичний рух на початку ХХ ст.
- Борисенко В.. Соціально- ЄКОНОМІЧНИЙ розвиток ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ в другій ПОЛОВИНІ XVII ст., 1986
- РОЗДІЛ III Розвиток ремесел і промислів. Економічне значення українсько-російських виробничих зв’язків
- Баженов Олександр Львович. Давньоруське Пониззя середини ХІІ – середини ХІІІ ст.: соціально-економічний, військово-політичний і культурно-духовний аспекти, 2005
- 1. Поняття і предмет охорони праці. Соціально-економічне значення охорони праці.
- 22.Європейське економічне співтовариство в системі міжнародних економічних організацій.
- 28.(34).Європейська економічна комісія як регіональна міжнародна економічна організація.
- Розділ X Правова, соціальна держава: походження, зміст, соціальне призначення
- 43.Міжнародна економічна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.
- 3.2. Поняття і призначення соціального регулювання, місце права в системі соціального регулювання
- РОЗДІЛІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРАВА