Пенсійне страхування і недержавні пенсійні фонди

Матеріальне забезпечення громадян країни в старості, в разі постійної втрати працездатності, втрати годувальника - найголовніше завдання держави в сфері соціального забезпечення, яке здійснюється шляхом призначення виплати пенсій.

Пенсія (від лат. "pensio" - платіж) - це державна виплата, яка надається з пенсійного фонду для матеріального забезпечення непрацездатних громадян у зв'язку із їхньою минулою трудовою чи іншою суспільно корисною діяльністю в розмірах, як правило, зіставних з минулим заробітком пенсіонера.

Види пенсій, що їх отримують громадяни України в існуючій на сьогодні солідарній системі, визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення". Пенсії, що виплачуються державою громадянам 141

України відповідно до Закону, підрозділяються на трудові (за віком, за вислугу років або професійні, по інвалідності, в разі втрати годувальника або страхові) і соціальні.

Пенси за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров'я та за двох умов: досягнення конкретного віку; наявності на цей час необхідного стажу.

Пенсі"/ по інвалідності призначаються у випадку настання інвалідності, внаслідок якої настала повна або часткова втрата пра­цездатності з причин: трудового каліцтва чи професійного захворювання; загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою). Такі пенсії призначаються на весь період інвалідності, а чоловікам у віці старше 60 років і жінкам старше 55 років - довічно.

Пенсі"/ в разі втрати годувальника - це така пенсія, яку встановлюють непрацездатнім членам сім'ї в разі смерті їхнього годувальника.

Згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 1058-15 від 09.12.2012 р. система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.

Перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового дер­жавного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених законом.

Другий рівень - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - накопичувальна система пенсійного страхування), що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді або у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.

Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення.

Джерелами державного пенсійного забезпечення в Україні є Пенсійний фонд України, інші соціальні, благодійні та страхові фонди, а також бюджетні кошти. Однак, незважаючи на таку кількість джерел, коштів у державі для достатнього пенсійного забезпечення хронічно не вистачає, а потреба у додаткових джерелах має тенденцію до зростання.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування;

забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України;

ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій, удоско­налення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів Пенсійного фонду України.

Базове законодавство в цій сфері - Закон України від 08.07.2011 р. № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення рефор­мування пенсійної системи", Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV "Про недержавне пенсійне забезпечення".

Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" визначив правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та врегулював правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності.

Згідно з цим Законом система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, окрім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язко­вого державного пенсійного страхування пенсійних виплат. Недержавні пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновників та не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками.

З метою реформування пенсійної системи України Законом "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668 внесено зміни до законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення.