НЕДЕРЖАВНІ ПЕНСІЙНІ ФОНДИ ЯК СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

В сучасних умовах економічних трансформацій проблема пошуку і мобілізації додаткових джерел фінансування соціально-економічного розвитку постає особливо гостро. Світовий досвід показує, що створення і ефективне функціонування фінансових інститутів є ключовим чинником нарощення інвестиційних ресурсів, що забезпечують економічне зростання в країні.

Законодавчо визначено, що недержавний пенсійний фонд - це юридична особа, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам [1].

Процеси створення та розвитку НПФ в Україні розпочалися з прийняттям Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 р. Зважаючи на відносно короткий період діяльності, НПФ ще не зайняли належне їм місце в інституційній структурі вітчизняного фінансового ринку. Так, загальний обсяг пенсійних активів станом на 30.09.2011 р. становив лише 1306,4 млн. грн. Разом з тим, потенціал розвитку даних інститутів чималий - активи накопичувальних пенсійних систем тринадцяти найбільших пенсійних ринків світу становлять біля 70% їх ВВП. За наявними прогнозами сукупна вартість пенсійних активів у світі до 2020 року зросте на 66% і досягне 36 трлн. євро [2].

Як суб’єкти фінансового ринку НПФ виконують для економіки наступні важливі функції: 1) акумуляція заощаджень населення у вигляді пенсійних внесків; 2) формування «довгих» пенсійних ресурсів; 3) ефективний розподіл фінансових ресурсів; 4) диверсифікація ризиків.

Мобілізація та використання «довгих» інвестиційних ресурсів перетворює НПФ в ефективний механізм для розвитку фінансового ринку й розподілу капіталу між галузями економіки, джерело довгострокового розвитку національного фондового ринку та стабілізуючий елемент економіки.

Існуюча система захисту пенсійних накопичень, що передбачає розподіл функцій, повноважень і відповідальності між суб’єктами інфраструктури фонду, безумовне право власності учасника на його пенсійні накопичення, обов’язкову диверсифікацію пенсійних активів, неможливість банкрутства

НПФ тощо обумовлює вищий рівень фінансової безпеки фондів порівняно з іншими фінансовими інститутами.

Зрозуміло, що активи НПФ повинні бути представлені ліквідними, надійними та дохідними складовими, що вимагає від останніх здійснення консервативних інвестиційних стратегій. Позитивний вплив НПФ на кон’юнктуру фінансового ринку здійснюється за рахунок: зростання попиту на цінні папери; розвитку інфраструктури фінансового ринку; зменшення волатильності цін внаслідок використання зважених стратегій; підвищення рівня прозорості ринку за рахунок публічного оприлюднення інформації про результати діяльності НПФ; активізації конкуренції на ринку фінансових послуг щодо залучення заощаджень суб’єктів господарювання і населення; розширення кола фінансових інструментів, стратегій інвестування й управління ризиками.

Будучи одночасно і соціальними, і фінансовими інститутами, НПФ гарантують і надають додаткове фінансове забезпечення особам після досягнення ними пенсійного віку, а заощадження населення, вкладені в НПФ, є джерелом інвестиційного зростання національної економіки. Формування потужного довгострокового внутрішнього інвестора в результаті розвитку НПФ стане вагомим стимулом для розвитку фінансового ринку, порятунком для економіки та каталізатором прискореного економічного зростання.

Список використаних джерел

1. Закон України „Про недержавне пенсійне забезпечення” від 09.06.2003 р. № 1057-ІУ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua.

2. Ринок пенсійних послуг: сучасний стан та перспективи розвитку // Фінансовий ринок України. - 2011. - №10.

Корнєєв В.В.,

д.е.н., професор,

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»