7. Недосконалість нагляду та регулювання банківської системи.

в регулюванні і нагляду в більшості країн виступили однією із причин розвитку кризи.

Проаналізувавши основні чинники виникнення системних бан- ківських криз, на нашу думку, доцільно визначити основні наслідки банківських криз:

• діючі на мікроекономічному рівні;

• діючі на макроекономічному рівні;

• повномасштабна бюджетно-фінансова дестабілізація, яка призводить до інфляції і демонетизації економіки.

Кризи в США, Фінляндії і Франції носили чітко виражений мік-

роекономічний характер.

систему. Банки, що збанкрутіли, були націоналізовані, а високодохідні вкладення реструктуровані шляхом випуску довгострокових боргових зобов’язань. Зазначена криза обмежилася мікроекономічним рівнем.

Найбільш показним прикладом кризи, яка мала вплив на макро- економічний рівень – криза Чилі (1981-1984 рр.). Банківська криза ви- кликала зниження ВВП на 13 %. Більша частина банківської сфери була націоналізована, а витрати держави на реструктуризацію банків- ського сектора до цього часу не погашені.

Аргентина демонструє яскравий приклад системної банківської кризи, яка призвела до повномасштабної бюджетно-фінансової деста- білізації, високої інфляції і демонетизації економіки. У результаті від- булося суттєве послаблення фінансової системи та посилення інфля- ції, що в свою чергу призвело до двох високо інфляційних криз у 1984-1986 і 1989-1991 рр., а в 2000-2002 рр. спостерігався повний

крах економіки. Виникнення аргентинської кризи пояснюється неаде- кватною державною політикою в галузі реструктуризації банківської системи.

У 1991-1997 рр. за аргентинським шляхом розвивалася Болгарія. Великі обсяги готівки в економіку з боку Центрального банку призве- ли до інфляційного сплеску в 1996-1997 рр. Для подолання кризи було встановлено спеціальний режим грошово-кредитного регулювання та введення фіксованого курсу лева до німецької марки.

Таким чином, для подолання системної банківської кризи необ- хідна державна участь у реструктуризації банківської системи, на проведення якої вимагаються значні кошти із бюджету і державних позабюджетних фондів. Так, вартість подолання банківських криз склала (в % від ВВП): в США – 3-5; в Норвегії – 3-4; в Швеції 4-5;

у Фінляндії – 4-6; в Естонії – 1-2; в Угорщині – 10-11; в Мексиці – 12;

в Бразилії – 10; Чилі – 41; Аргентині – 55 [100].