1.10. Фундаментальна облікова модель, її застосування в банках

Економічні події класифікуються на зовнішні та внутрішні.

В основі процесу виявлення і відображення впливу економічних подій на фінансовий стан банку лежить фундаментальна облікова модель, або як її ще називають бухгалтерське рівняння:

Активи = Зобов'язання + Капітал

Розглянемо елементи даного бухгалтерського рівняння.

Активи — ресурси, контрольовані банком у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому. Майбутня економічна вигода, втілена в активі, є потенціалом, який може сприяти надходженню, прямо або непрямо, грошових коштів і їхніх еквівалентів до банку. Банк, як правило, вико-ристовує свої активи для надання послуг, що здатні задовольнити потреби їхніх клієнтів, які готові платити за них, а отже сприяти надходженню грошових коштів до банку. Активи можуть мати матеріальну або нематеріальну форму, бути або не бути власністю банку.

Активи банку виступають у вигляді готівки у національній та іноземній валюті, бан-ківських металів, коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках в НБУ та ін-ших банках, розміщених депозитів в інших банках, наданих кредитів, інвестицій у цінні папери, в асоційовані і дочірні компанії, основних засобів та нематеріальних активів.

Зобов'язання — теперішня заборгованість банку, яка виникла в результаті минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до вибуття із банку ре-сурсів, які втілюють в собі економічні вигоди.

До основних видів банківських зобов'язань відносяться: кошти на кореспондентських рахунках інших банків, депозити та кредити, одержані від інших банків, кошти на поточних та строкових рахунках клієнтів, боргові цінні папери, емітовані банком.

Власний капітал — це залишкова частка в активах банку після вирахування всіх його зобов'язань.

Капітал банку складається з статутного капіталу; емісійних різниць; загальних резервів та фондів; результатів минулих років; результатів переоцінки основних засобів, не-матеріальних активів, цінних паперів у портфелі банку на продаж, інвестицій в асоці-йовані компанії, операцій хеджування.

Бухгалтерське рівняння показує рівність між економічними ресурсами банку (його активами) і загальними вимогами до цих ресурсів (зобов'язаннями та капіталом). Елементи бухгалтерського рівняння можуть бути представлені окремими рахунками, на яких записується збільшення або зменшення кожного елементу. Для графічного зобра-ження рахунку використовується Т-подібна модель рахунку. Т-рахунок складається з трьох елементів: назви рахунку, лівого боку — дебету і правого боку — кредиту (рис. 1.1.)

ХАЙ-ТЕК ПРЕС

Назва рахунку

Дебетова сторона

Кредитова сторона

Рис. 1.1. Т-подібна модель бухгалтерського рахунку

В залежності від типу рахунку, дебет або кредит буде представляти збільшення або зменшення. Рахунки по ліву сторону бухгалтерського рівняння (активні рахунки) збіль-шуються при дебетуванні і зменшуються при кредитуванні. Рахунки по праву сторону рівняння (пасивні рахунки) збільшуються при кредитуванні і зменшуються при дебету- ванні. Графічно це можна представити таким чином, як зображено на рис. 1.2.

Усі активні рахунки мають дебетовий залишок (сальдо), а пасивні — кредитовий.

За активними рахунками сальдо на кінець дня визначається за формулою:

Сальдо на кінець дня = Дебетове сальдо на початок дня + Обороти дебетові —

Обороти кредитові

За пасивними рахунками сальдо на кінець дня визначається за формулою:

Сальдо на кінець дня = Кредитове сальдо на початок дня + Обороти кредитові —

Обороти дебетові

Реєстрування інформації в бухгалтерському обліку банку досягається шляхом засто-сування методу подвійного запису, згідно з яким кожен запис-реєстрація відображається за двома рахунками: за дебетом одного рахунку і одночасно за кредитом другого рахунку.

Кожна банківська операція, що підлягає реєстрації у балансі, аналізується з позиції бухгалтерського рівняння. Операція завжди відображається як мінімум двома змінами у бухгалтерському рівнянні.

Активи = Зобов'язання + Статутний капітал + Результат минулого року

+

+

+

+

Доходи

Витрати

+

+

Рис.1.2. Розширена схема бухгалтерського рівняння з Т-рахунками

Y^L

ХАЙ-ТЕК ПРЕС

Виділяють чотири типи операцій за їх впливом на елементи бухгалтерського рівняння:

Операція, яка одночасно збільшує активи та пасиви (наприклад, надходження на кореспондентський рахунок банку коштів на користь клієнта і їх зарахування на по-точний рахунок клієнта);

Операція, яка одночасно зменшує активи і пасиви (наприклад, повернення банком клієнту його депозиту готівкою);

Операція, що зумовлює одночасне збільшення одних активів і зменшення інших ак-тивів (наприклад, купівля касою банку іноземної валюти за гривні);

Операція, яка зумовлює одночасне збільшення одних пасивів і зменшення інших пасивів (наприклад, перерахування банком за дорученням клієнта коштів з його по-точного рахунку на депозитний).

Отже, після запису кожної операції права частина бухгалтерського рівняння дорівнює лівій.