1.5. Концепції фінансового обліку та звітності, що застосовуються в банках України
Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р.
№ 996-XIV. Даний закон визначає правові засади регулювання, органі-зації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженому наказом МФУ від 31.03.1999 р. № 87. Цим Положенням визначаються: мета, склад, якісні характеристики, принципи підготовки фінансової звітності, вимоги до визнання і розкриття її елементів.
3) Положенні «Про організацію бухгалтерського обліку та звітності у банках України», затвердженому постановою Правління НБУ від 30.12.1998 р. № 566. Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначено десять принципів, на яких ґрунтується фінансова звітність, зокрема: автономності, безперервності діяльності, періодичності, історичної собівартості, нарахування та відповідності доходів і витрат, повного висвітлення, послідовності, обачності, превалювання змісту над формою, єдиного грошового вимірника.
Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності у банках України, бухгалтерський облік та фінансова звітність у банках України ґрунтуються на таких принципах:
повне висвітлення — усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгал-терського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею;
превалювання сутності над формою — операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою;
автономність — активи та зобов'язання банку мають бути відокремлені від активів і зобо-в'язань власників цього банку та інших банків (підприємств), у зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності банку;
обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не завищуватимуться, а зобов'язання та/або витрати — не занижуватимуться;
безперервність — оцінка активів банку здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому.
Якщо банк планує скоротити масштаби своєї діяльності, то це має відображатися у фінансових звітах;нарахування та відповідність доходів і витрат — для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надхо-дження або сплати грошових коштів;
послідовність — постійне (із року в рік) застосування банком обраної облікової політики. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених міжнародними стан-дартами та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;
історична (фактична) собівартість — активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов'язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, мають переоцінюватись у разі зміни офіційного валютного курсу на звітну дату.
Хоча принцип єдиного грошового вимірника та принцип періодичності у даному Положенні не згадуються, але на практиці ці принципи застосовуються.
Принцип єдиного грошового вимірника означає, що вимірювання та узагальнення всіх операцій банку у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці. Цей принцип також припускає стабільність грошової одиниці, ігноруючи інфляцію. Так, в балансі підсумовуються разом активи, які були придбані в різний час.
J^L
ХАЙ-ТЕК ПРЕС
Принцип періодичності означає розподіл діяльності банку на певні періоди часу з ме-тою складання фінансової звітності, забезпечення вчасною фінансовою інформацією її користувачів.
Проведений автором аналіз положень зазначених вище вітчизняних нормативно- правових актів дав підстави зробити такі висновки.
Ці документи не висвітлюють в повній мірі основні облікові концепції та не замінюють Концептуальної основи фінансового обліку та звітності.
П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності у банках України містять ряд неточностей, су-перечать одне одному та Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів, розробленій КМСБО.
Як вже зазначалося, у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» наводиться десять принципів, на яких ґрунтується фінансовий облік та звітність, а у Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звітності у банках України — тільки вісім.
Окрім цього, критерії віднесення певних облікових концепцій до категорії «принципи» у П(С)БО 1 та у Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звітності у банках України не співпадає з Концептуальною основою складання та подання фінансових звітів, розробленої КМСБО. Наприклад, у П(С)БО 1 та у Положенні НБУ до облікових принципів віднесено безперервність, нарахування, історичну (фактичну) собівартість, в той час як у Концептуальній основі історична собівартість віднесена до основи оцінки елементів фінансових звітів, а принцип нарахування та безперервності — до основопо-ложних припущень. Також у П(С)БО 1 потребують уточнення деякі якісні характеристики фінансової звітності.На думку автора, розробка Концептуальної основи фінансового обліку та звітності є одним із визначальних факторів вдосконалення бухгалтерського обліку в Україні та на-ближення його до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності. Вітчизняна Концептуальна основа повинна бути єдиною, для всіх юридичних осіб (як для підпри-ємств, так і банків) та охоплювати такі складові:
мету фінансових звітів;
елементи фінансових звітів;
якісні характеристики облікової інформації;
визнання та оцінку елементів фінансових звітів
подання і розкриття інформації у фінансових звітах.
При розробці вітчизняної Концептуальної основи за основу можна взяти проект спільної концептуальної основи, яка зараз розробляється Радою зі стандартів фінансо-вого обліку США та Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.