Товари, що підлягають маркуванню СЕ

Маркування СЕ є обов’ язковим для всіх товарів, що підпадають під дію директив щодо його нанесення, і які призначені для внутрішнього ринку Співтовариства. Воно має

бути нанесене наприкінці процесу контролю за виробництвом перед випуском товару на ринок.

Якщо товар підпадає під дію інших директив, які стосуються інших аспектів, і передбачають маркування СЕ, то дане маркування також повинно означати, що товар задовольняє вимоги цих інших директив.

Маркування СЕ має бути нанесене:

• на всі нові товари незалежно від того, чи вони вироблені в ЄС, чи в третій країні;
• на товари, що були у використанні, імпортовані із третіх країн;
• на товари, які були суттєво перероблені і які підпадають під дію директив як нові товари.

Директиви можуть містити винятки із застосування маркування СЕ до певних товарів (наприклад, Директиви про активні медичні імплантанти, про газові прилади та неавтоматичні зважувальні інструменти)[80].

4. Сторони, відповідальні за присвоєння маркування СЕ

Маркування СЕ має бути нанесене виробником або його представником, зареєстрованим у Європейському Співтоваристві . Виробник, незалежно від того, зареєстрований він у ЄС чи ні, несе повну відповідальність і за відповідність товару вимогам директив, і за нанесення маркування СЕ.

5. Національні знаки відповідності

Маркування СЕ засвідчує, що промисловий товар відповідає директивам, заснованим на принципах Глобального підходу. Враховуючи це, країни-члени мають утримуватись від введення у національні норми будь-якого посилання на інші маркування відповідності, окрім маркування СЕ (Додаток, пункт B.e.). Хоча згідно з пунктом B.j.

• ці знаки виконують відмінні від маркування СЕ функції;
• їх зовнішній вигляд не нагадує маркування СЕ;
• вони не заважають читабельності та чіткості маркування СЕ.

„Додаткові добровільні знаки самі по собі не суперечать маркуванню СЕ, якщо вони не нагадують, не співпадають у значенні чи цілях із ним, і мають додаткове значення для цільової аудиторії (споживачів, користувачів, органів державної влади)”[81].

6. Обов’язки країн-членів

Країни-члени зобов’язані слідкувати за недопущенням зловживань у системі маркування та за безпечністю товарів із маркуванням СЕ. Вони повинні проводити інспекції з метою недопущення виходу на ринок товарів із фальсифікованим маркуванням СЕ.

Якщо країни-члени виявлять, що маркування СЕ було нанесене безпідставно, виробник або його представник мають привести товар у відповідність до стандартів і директив, та припинити порушення законодавчих норм на умовах, висунутих країною-членом, причому остання залишає за собою право звернення до положень відповідної директиви про застосування виключного положення. Якщо товар не буде приведено у відповідність, країна-член повинна вдатися до всіх необхідних заходів для обмеження чи заборони випуску такого товару на ринок або забезпечити вилучення товару з ринку згідно з процедурами, передбаченими у виключних положеннях.