Повітря та шуми

Проблема забруднення повітря давно хвилювала Співтовариство, і одним з перших актів ЄС із захисту довкілля були заходи щодо зменшення цього забрудення5. Співтовариство рідко турбувалось про проблеми охорони здоров'я людей у вузькому сенсі, скоріше це були масштабніші питання

1 Директива 79/409 (ЄС), OJ 1979 L 103.

Справа С-57/89, Commission v. Germany (Leybucht Dikes Case) [1991] ECR 1—883, в якій суд постановив, що не було порушень щодо Директиви, тому що не було завдано жодної суттєвої шкоди даній сфері довкілля.

Справа С-334/89 та Справа С-157/89, Commission v. Italy, відповідно; [1991] ECR 1-93 та [1991] ECR 1-57, де суд прийняв рішення, що Італія порушує Директиву, дозволивши полювання на птахів різних видів під час виведення пташенят та на інших стадіях репродукції, а також на перелітних птахів, коли вони повертаються на місця постійного гніздування.

Справа С-335/90, Commission v. Kingdom of Spain, де суд вирішив, що Іспанія порушила свої зобов'язання як через відмову розглядати Марісмас де Сантона (небезпечне довкілля) як регіон, який потребує захисту, так і через відсутність відповідних заходів для запобігання забрудненню чи відродження природного середовища цього регіону.

Напр., Директива 70/220 (ЄС) стосувалась зниження шкідливих викидів від моторів автомобілів, OJ 1970 L 76.

311

(такі як кислотні дощі та інші руйнівники природного середовища, озонові діри та глобальне потепління). Контроль за забрудненням повітря не передбачав встановлення усіх джерел забруднення і їхнє зменшення. Замість цього увага зосереджувалася на тих із них, які можна ідентифікувати як такі, що створюють широкомасштабні проблеми у цій сфері. Згідно цих директив контролюють викиди двоокису сірки1 та азоту2, причини випадання кислотних дощів; рівні свинцю3 та асбесту4, шкідливі для довкілля; викиди промислових підприємств5 і автотранспорту6, що спричиняють процеси глобального потепління і кислотні дощі; ступінь концентрації фтористого вуглецю і фреону, які причетні до руйнування озонового шару7.

Співтовариство опікується програмами моніторингу9 і науковими дослідженнями10 у цій сфері як в рамках ЄС, так і поза його межами (див. нижче дебати щодо Конвенцій саміту про охорону землі (ЮНСЕД), Віденської конвенції про захист озонового шару та Монреальського протоколу стосовно речовин, що руйнують озоновий шар). Отже слід сподіватися, що

1              Директива 80/779 (ЄС), 01 1980 L 229 доповнена Директивою 89/427

(ЄС), OJ 1989 L201.

2              Директива 85/203 (ЄС), O.J 1989 L 87.

3              Директива 83/884 (ЄС), OJ 1982 L 378.

4              Директива 87/217 (ЄС), OJ 1987 L 85.

Напр., Директива 86/609 (ЄС), із запропонованими додатками у OJ 1993 С17 щодо забруднення повітря від підприємств із значною кількістю продуктів згоряння.

Напр., Директива 70/220 (ЄС), OJ 1970 L 76, була двічі пролонгована і доповнювалася не менш, як вісім разів: див., напр., Директиву 91/441 (ЄС) для малолітражних, легкових і середніх автомобілів, OJ 1991 L242 із запропонованими додатками у OJ 1993 С 56.

Див. нижче.

8 Напр., справа С-361/88 Commission v. Germany [1991] ECR 1-2567: невиконання повністю у визначений період Директиви 80/779 (ЄС) щодо рівня двоокису сірки; справа С-59/89 Commission v. Germany [1991J ECR 1—2607: невиконання певною мірою у відповідний термін Директиви 82/884 (ЄС) стосовно рівня свинцевих викидів.

Напр., Рішення 93/389 щодо механізму моніторингу у країнах ЄС викидів СОг та інших газів, які спричиняють парниковий ефект.

Напр., Резолюція Ради, прийнята 1989 p. (OJ 1989 С183) про глобальне потепління.

312

завдяки  впровадженню існуючих програм упродовж трьох найближчих років з'явиться ряд нових законодавчих актів.

На даний час не існує загального законодавства ЄС щодо боротьби з шумами, хоча є інформація, що Комісія працює над одним законом. Комісія сконцентрувала свою діяльність на директивах із узгодження методики вимірювання рівня шуму1 та на визначенні максимального шумового порогу для конкретних виробництв2.