11.5. Охорона атмосферного повітря
Шостою екологічною програмою Співтовариства передбачено щодо якості повітря розвиток і імплементацію заходів в транспортному, промисловому і енергетичному секторах з метою сприяння і зіставлення|співставляти| |із| |покращан якості повітря[565].
Заходи переслідують такі цілі: вдосконалення моніторингу і оцінки якості повітря, розробку тематичної стратегії зі зміцнення спільної|спільної| і інтегрованої політики щодо забруднення повітря, вживання відповідних заходів щодо|відносно| низького рівня змісту|вмісту| озону і конкретизації їх, зміцнення зв'язків і взаємодії в рамках|у рамках| міжнародних процесів сприяння очищенню повітря в Європі, розвитку спеціальних інструментів ЄС|спілки| із зниження викидів у повітря.Правову основу діяльності Європейського Союзу в цій галузі становить Рамкова Директива 96/62/ЄC «Щодо оцінки та контролю навколишньої атмосфери», яка встановлює порядок екологічної стандартизації та нормування якості атмосферного повітря[566] з урахуванням положень Договору про заснування Європейського Співтовариства (ст174). Європейська Комісія повинна проводити дослідження дії різних забруднюючих речовин з метою аналізу впливу спільної дії джерел забруднення та зміни клімату на здоров’я людей та навколишнє середовище.
Загальні заходи, що встановлюються цією Директивою, мають бути доповнені іншими, конкретними для кожної речовини окремо. З метою захисту навколишнього середовища в цілому та здоров'я людини країни-члени повинні вдаватись до термінових дій, якщо обмежувальні рівні перевищуються, з метою відповідності цим рівням. При вживанні країнами-членами охоронних заходів повинні братись до уваги вимоги, встановлені положеннями щодо функціонування промислового устаткування, відповідно до законодавства ЄС в галузі спільного запобігання та зменшення забруднення[567]. В зонах та агломераціях, де рівень речовин, що забруднюють повітря, є нижчим за обмежувальний рівень, країни-члени повинні докладати зусиль для збереження найкращої якості оточуючого повітря, сумісної із сталим розвитком.
З метою полегшення обробки та порівняння отриманої інформації така інформація має передаватись Європейській Комісії у стандартизованій формі.Імплементація масштабної та всеохоплюючої політики щодо оцінки та контролю якості оточуючого повітря повинна спиратись на потужну технологічну та наукову базу та постійний обмін поглядами між країнами-членами та використання найкращих доступних технологій з урахуванням того, що тільки за допомогою використання сучасних технологій і ноу-хау можливо кардинально вплинути на поліпшення стану навколишнього середовища[568].
Нормативи якості атмосферного повітря відносно окремих забруднювачів містяться у дочірніх директивах 1999/30/ЄC «Щодо обмежувальних рівнів для діоксиду сірки, діоксиду азоту і оксидів азоту, твердих частинок у навколишньому повітрі»[569]; 2000/69/ЄC «Щодо обмежувальних рівнів для бензолу і чадного газу в навколишньому повітрі»[570]; 2002/3/ЄC «Щодо озону в навколишньому повітрі»[571]; 2004/107/ЄC «Щодо миш'яку, кадмію, ртуті, нікелю і багато-ароматичних вуглеводнів у навколишньому повітрі»[572].
Директива Європейського Парламенту і Ради 2001/81/ЄС «Щодо національних граничних величин викидів деяких забруднювачів атмосфери»[573] поширюється на діоксид сірки (SO2) оксиди азоту (NOx) летючі органічні сполуки (ЛОС) аміак (NH3).
Директива визначає мету обмеження викидів закислюючих та евтрофікуючих забруднювачів і попередників озону для покращення захисту навколишнього середовища і здоров’я людини у співтоваристві від ризику негативного впливу замислення, евтрофікації ґрунтів і приземного озону та досягнення довготермінових цілей не перевищення критичних рівнів та навантажень й ефективного захисту людей від визнаних ризиків для здоров’я від забруднення повітря шляхом встановлення національних граничних величин викидів (Додаток 1), беручи 2010 та 2020 р.р. як контрольні етапи.
Діяльність держав - членів відповідно до даної директиви включає:
Розроблення національних програм з метою досягнення проміжних екологічних цілей, вимагаючи інформацію про прийняту і передбачену політику і заходи та кількісні оцінки їх впливу на викиди забруднювачів у 2010 р.
Створення реєстрів та прогнозів викидів на 2010 р, використовуючи методології, погоджені конвенцією про транскордонне забруднення повітря на великі відстані[574], та принципи ЕМЕР/CORINAIR.