§ 3. Злочини у сфері землевикористання, охорони надр та атмосферного повітря
Під забрудненням розуміють внесення в ґрунт речовин у вигляді різних відходів (отрутохімікатів, хімічних і радіоактивних речовин) тощо.
Псування землі — це незаконне зняття родючого шару ґрунту і ґрунтового покриву, що призвело її до непридатного стану, або безконтрольне використання такого шару, розробка корисних копалин під час геологорозвідувальних, будівельних та інших роботах, заболочування земель тощо.
Злочин вимагає настання наслідків у вигляді створення небезпеки для життя, здоров'я людей чи довкілля.
Склад злочину може мати місце за наявності таких об-ставин:
має місце забруднення чи псування земель внаслідок порушення спеціальних правил;
забруднення, псування земель відбувається речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля;
забруднення або псування земель шкідливими речовинами створило небезпеку для життя, здоров'я людей або довкілля.
Суб'єктивна сторона злочину така сама, як і в злочині, передбаченому ст. 236.
Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16-ти років і здійснює господарську чи іншу діяльність, пов'язану з вказаними в ч.
1 цієї статті речовинами. Дії службових осіб, які вчинили зловживання службовим становищем або халатність, при вчиненні цього злочину, якщо при цьому було спричинено суттєву шкоду державним чи громадським інтересам, слід кваліфікувати за сукупністю зі злочинами у сфері службової діяльності.Частина 2 ст. 239 передбачає відповідальність за ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 239 - штраф до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 239 - обмеження волі на строк від двох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.