Організатори торгівлі ЦП

Відповідно до п. 2 Закону про національну депозитарну систему зберігані здійснюють зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах, які належать їх власникам (у тому числі самому зберігану).

Зберігач цінних паперів здійснює операції та тримає на рахунках знерухом-ленні цінні папери. Документарні цінні папери обліковуються на рахунках у реєстратора, але тільки іменні цінні папери. Відповідно до ст.12 Закону про національну депозитарну систему юридичні особи можуть одержати дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, якщо реєстраційна діяльність передбачена їх статутом. Органи державної влади не можуть бути засновниками або учасниками реєстратора. Центри сертифікатних аукціонів та їх правонаступники не можуть вести реєстри і бути засновниками та учасниками реєстратора. Частка емітента цінних паперів у статутному фонді реєстратора не може перевищувати десяти відсотків. Емітент може вести власний реєстр самостійно, якщо кількість власників цінних паперів не перевищує кількості, визначеної Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Реєстратор веде реєстр власників іменних цінних паперів на умовах договору, що укладається з емітентом цінних паперів.

Реєстратор може передавати на підставі договору цінні папери для знерухом-лення до депозитарій, яким відповідно до ст. 10 Закону про національну депозитарну систему може бути юридична особа, яка створюється у формі відкритого акціонерного товариства, учасниками якого є не менше ніж десять зберігачів, і яка здійснює виключно депозитарну діяльність.

153

ворів про обслуговування емісії цінних паперів, а також інші депозитарії, з якими укладено договори про кореспондентські відносини.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 22 вересня 1995 року «Про концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України» система національного депозитарія може бути кліринговою та виконавчою системою щодо угод по цінних паперах. Кліринговим банком щодо грошових коштів для національного депозитарія є Національний банк України.

Для того, щоб створити ринок цінних паперів та торгівлю на ньому більш організованими, була створена фондова біржа, яка відповідно до ст. 32 Закону про цінні папери та фондову біржу являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. За своїм правовим статусом, відповідно до ст. 33 Закону про цінні папери та фондову біржу, фондова біржа є акціонерним товариством, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Закону про цінні папери та фондову біржу, інших актів законодавства України, статуту і правил фондової біржі. Відповідно до абзацу 4 ст. 33 Закону про цінні папери та фондову біржу фондова біржа — організація, яка створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладення угод купівлі і продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарія.

Відповідно до Концепції функціонування та розвитку фондового ринку України основною метою створення фондових бірж є формування максимально справедливої ціни на цінні папери через процедуру лістингу та механізм біржових торгів, де визначатиметься котирування цінних паперів, що має підвищити довіру інвесторів до них.

Для організації торгів цінними паперами за межами фондових бірж відповідно до Положення про організаційно оформлені позабіржові торгівельно-інформа-ційні системи від 23 грудня 1996 року № 328 торговельно-інформаційна система (далі — ТІС) — це юридична особа, яка здійснює діяльність з організації торгівлі на позабіржовому ринку та володіє або управляє електронною торговельно-інформаційною мережою (ЕТІМ) або іншою системою засобів, що надає можливість обміну пропозиціями купівлі та продажу цінних паперів. ТІС може використовувати ЕТІМ, не зареєстровану як суб'єкт підприємницької діяльності. ТІС створюється для забезпечення умов для здійснення купівлі-продажу цінних паперів через ЕТІМ, інформування учасників ТІС про кон'юнктуру, що склалася на позабіржовому ринку цінних паперів, забезпечення швидкого, точного, надійного та достовірного збору, обробки, поширення та публікації інформації про котирування та операції з цінними паперами, забезпечення достовірності такої інформації, забезпечення можливості отримання зацікавленими особами на прийнятних умовах інформації про котирування та операції з цінними паперами, запобігання використанню, поширенню або публікації недостовірної чи шахрайської інформації про котування та операції з цінними паперами, захисту учасників ТІС від можливих зловживань.

Відповідно до звіту Комісії за 2001 рік продовжує спостерігатися тенденція до збільшення кількості номінальних утримувачів у системах реєстрів порівняно з 2000 роком в 1,3 рази. Зміни, що відбуваються, пов'язані перш за все з розвитком інститутів зберігачів, депозитаріїв та створенням сприятливих умов для обігу цінних паперів у бездокументарній формі. Також спостерігається тенденція до поступового скорочення кількості емітентів, які ведуть власний ре-

154

єстр іменних цінних паперів. Все більше емітентів передають права ведення реєстру «професійним» реєстраторам. За станом на 1 січня 2002 року в Україні діють 86 зберігачів, 67% від загальної кількості яких діють у м. Києві та Київській області. Що стосується депозитаріїв, то сьогодні в Україні існує два депозитарії: Національний депозитарій України та ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз». У 2001 році спостерігається збільшення кількості рахунків у ціних паперах, які відкривають депоненти у зберігачів, та кількості знерухомлених ціних паперів. Це обумовлено збільшенням кількості угод з цінними паперами, які відбуваються на організованому ринку, та скороченням строку оформлення операцій за угодами з цінними паперами і переходом прав власності, що наближає РЦП України до міжнародних стандартів.