Фактор психологічного стану
Таким чином, причини помилок сприйняття і оцінки особистості, яка цікавить юриста, обумовлені:
а) особливостями особистості людей, які сприймаються;
б) ненавмисним чи навмисним впливом людей, що сприймаються, на юриста;
в) особливостями особистості самого юридичного працівника.
Найдоступніший і такий (що найбільш широко застосовується)
шлях отримання психологічної інформації про незнайому людину, яка представляє професійний інтерес для юриста-практика, — спосте-реження за цією людиною при зустрічі, при встановленні психологічного контакту, при розмові. Саме візуальна експрес-діагностика і формує перше враження про людину за зовнішнім виглядом і поведінкою.
Успіх юриста у сприйнятті, вивченні й оцінці особистості потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, свідка та інших залежить від його особливої підготовленості до психологічного спостереження, від рівня сформування навиків і вмінь "читати" іншу людину.
Насамперед необхідно знати, що серед зовнішніх ознак до психологічно інформативних належать:
1) мова — її зміст, манера, логіка, вимова, словниковий запас, тембр, експресія, гучність тощо. Однак багатьом вдається при-
ховати свої думки, сказати не те, що думає, тому предметом психологічного спостереження повинні бути й інші зовнішні прояви психології особистості;
міміка, жести, поза, пантоміміка, погляд. Кожен співробітник — спеціаліст у сфері юриспруденції (слідчий, оперативний працівник, дільничний інспектор, адвокат та ін.) зобов'язаний вміти "читати" мову зовнішніх проявів психології особистості, бо вона щиріша за мову слів.
Зміст фраз люди, як правило, більш-менш ретельно контролюють, у той час як невербальні прояви майже не піддаються усвідомленому контролю. Жести і міміка виражають душевні хвилювання, істинний стан людини, її ставлення до предмета розмови. Не випадково славетний співак Ф. Шаляпін говорив: "Жест — це не рух тіла, а рух душі". В експресії людини, її міміці, позі, жестах проявляються думки, почуття, наміри, що так важливо знати юридичному працівникові. Навіть хода може немало сказати про психологію конкретної особистості; розрізняють ходу людей впевнених у собі і невпевнених, зарозумілих і невимогливих, розпущених і неохайних, схвильованих і стурбованих, настроєних рішуче і боязливо, відпочилих і тих, що готуються до якоїсь дії і т. д.;зовнішність. Зовнішній вигляд людини дозволяє оцінити її охайність, підтягнутість, стриманість, акуратність, уміння вести себе з достоїнством чи, навпаки, неохайність, неакурат-ність і т. д.;
анатомічні особливості фізичного образу — форма обличчя, контур тіла, статура, положення голови.
Уміння помітити інформативно важливі елементи зовнішнього образу конкретної людини і його експресивні реакції, індивідуально діагностувати їх — складне психологічне завдання. Його складність пояснюється тим, що психологічні значення мови зовнішніх проявів багатозначні . Крім того, багато осіб (підозрювані, обвинувачені, засуджені) намагаються маскувати свої справжні думки, стани, наміри. Однак можна стверджувати, що справжній юрист-професіонал може відрізнити удаване від реального, щире від брехливого тощо.
Щоб скласти психологічний портрет конкретної особистості на основі спостереження, юристові-практику корисно дотримуватися таких правил:
вибірковість і цілеспрямованість;
комплексність. Це правило попереджує про недопустимість категоричних психологічних оцінок на основі одиничної фіксації будь-яких ознак. Необхідно збирати інформацію за широким колом ознак, перевіряти її, використовувати всю сукупність можливих у цій ситуації методів вивчення особистості;
психодіагностика змісту висловлювань.
У мові людини міститься психологічна інформація, яка характеризує її інтереси, погляди, переконання, життєві цінності, установки, звички, спосіб життя, культуру та інші особливості. Щоб зрозуміти їх, потрібно, як кажуть, слухати слова, а чути душу;оцінка виразу очей людини. Важко судити про особистість, жодного разу не подивившись пильно їй в очі. Один досвідчений юрист підмітив: "Потрібно вдивлятися не лише в Кримінальний кодекс, а й в очі людини";
оцінка поз, жестів, міміки, загального вигляду людини та її зовнішності (про це згадувалося вище);
оцінка ознак криміналізації мови. Кримінальний жаргон характерний для осіб, які належать до кримінального середовища (щоправда, за останні роки такий жаргон став притаманним і деяким категоріям молоді, яка вважає його "модним" і "сучасним"). Слова і вирази типу "ворожбит" — слідчий, "фуфлогон", "шапіро" — адвокат, "западло" — нижче злочинного достоїнства, "ксіва" — документ, паспорт, "перо" — ніж, "кент" — друг, "потрапити в колір" — уміло збрехати та інші повинні насторожити юриста і пильніше придивитися до людини, яка часто вживає такі слова;
звертати увагу на татуювання. Як правило, татуювання не просто прикраси і прояв викривлених смаків, а мають у собі смислове навантаження, яке видає належність до злочинного світу, ставлення до закону, працівників правоохоронних органів, статус у кримінальному середовищі і т. д. Наприклад, могильний хрест за плечима — вбивство, ворог до смерті; кинджал, обвитий змією, — зухвалий хуліган; абревіатура БОСС — "был осужден советским судом"; КОТ — "коренной обитатель тюрьмы"; СЛОН — "смерть легавым от ножа" і т. д. Татуювання і абревіа-
тури не повинні залишитися непоміченими юристом, і він повинен їх психологічно інтерпретувати;
виявлення і пояснення незвичайної поведінки людини. Часом поведінка і зовнішньо виражений психологічний стан явно не вкладаються у звичну схему (наприклад, прихід до слідчого людини, яка підозрюється в злочині, з посмішкою, бравурними мелодіями, без настороженості і розгубленості);
виявлення суперечливості особистості.
Цілком допустимо, що не будь-яка суперечливість свідчить про кримінальну схильність людини. Але в юридичній практиці нерідко зустрічаються особи, в яких суперечливість (наприклад, невідповідність виявлених якостей зовнішньому образу, який намагається надати собі людина, підвищена готовність до самозахисту і підозріливість до інших тощо) є наслідком скритності, дволичної поведінки, маскування злочинного способу життя. Якщо така суперечливість юристом виявлена, то вона повинна підштовхнути його до поглибленого вивчення її причин;спостереження за зовнішніми ознаками психічних станів індивіда, якого вивчає юридичний працівник. Такими ознаками є: а) інтонація голосу, зміна його темпу, пауз, тембру; б) колір обличчя; в) вираз очей і напрямок погляду; г) спітніння; ґ) рухи рук та ін. Схвильованість і страх, радість і тривога, напруженість і розслабленість, злість і розгубленість — всі ці види станів можуть багато чого сказати спостережливому юристові.
У сприйнятті й оцінці особистості, яка цікавить слідчого, інспектора, суддю, адвоката, захисника та іншого юридичного працівника, проявляються такі соціально-психологічні феномени, як експек- тації, ідентифікація і емпатія.
Еще по теме Фактор психологічного стану:
- 7.Психологічний анамнез та психологічний діагноз у психокорекційній роботі.
- психологічна консультація і судово-психологічна експертиза
- § 3. Акти цивільного (громадянського) стану
- Теорія небезпечного стану.
- § 7. Встановлення неправильності запису в актах громадянського стану
- Система показників аналізу фінансового стану акціонерного товариства
- встановлення психологічного контакту
- § 1. Факторы производства и факторные доходы. Закон убывающей предельной производительности факторов производства
- 22.5. Розгляд заяв про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану
- Аналіз фінансового стану акціонерного товариства, його необхідність і значення
- 39. Что такое фактор внезапности? Расскажите об использовании фактора внезапности в следственной деятельности
- § 5. Встановлення психологічного контакту
- Психологічний контакт слідчого з допитуваним
- 15. Поняття про психологічний вік
- §3. Методи психологічного впливу на особистість
- Види психологічного впливу
- 87.Загальні правила реєстрації актів громадянського стану.
- Тема 7 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
- 19.Загальна характеристика сучасного стану психоаналітичної техніки