<<
>>

52. Замах на злочин.

Відповідно до ст.15 замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Об'єктивними ознаками замаху є: вчинення діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину; недоведення злочину до кінця; причини недоведення злочину до кінця не залежать від волі винного. Під діянням, безпосередньо спрямованим на вчинення злочину, слід розуміти таке діяння, що безпосередньо посягає на об'єкт, що знаходиться під охороною кримінального закону, створює безпосередню небезпеку заподіяння йому шкоди. Недоведення злочину до кінця вказує на незавершеність його об'єктивної сторони. Особа або не виконує всіх дій, що утворюють об'єктивну сторону (напр., вбивця не встиг натиснути на курок), або не настають наслідки, зазначені у відповідній статті КК (напр., смерть потерпілого не настала через те, що вбивця промахнувся). Замах на злочин - це невдала спроба посягання на об'єкт, діяння винного не спричиняє йому шкоди, злочин не доводиться до кінця з причин, які не залежать від волі винного, переривається, не завершується всупереч бажанню особи довести його до кінця. Якщо злочин не доведений до кінця з власної волі особи, кримінально-караний замах відсутній внаслідок добровільної відмови (ст.17). З суб'єктивної сторони замах на злочин можливий тільки з прямим умислом. Замах поділяється законом на закінчений і незакінчений. Відповідно до ч.2 ст.15 замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі (невдалий замах). Відповідно до ч.3 ст.15 замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця. Напр.: злодій був затриманий як тільки проникнув у житло. Залежно від придатності об'єкта і засобів посягань розрізняють придатний замах на злочин і непридатний. Непридатний замах на злочин поділяється на замах на непридатний об'єкт (об'єкт не має необхідних ознак або він зовсім відсутній - напр., спроба крадіжки з порожнього сейфа) і замах з непридатними засобами (особа помилково застосовує такі засоби, за допомогою яких неможливо закінчити злочин). Таким же може бути й непридатне готування до злочину.
<< | >>
Источник: Vse-Znaniya.com. Шпаргалки по криминальному праву Украины. 2011. 2011

Еще по теме 52. Замах на злочин.:

  1. Стаття 15. Замах на злочин
  2. 9.3. Замах на злочин
  3. 9.3. Замах на злочин
  4. , 1995. -С. 118. квалiфiкуються як замах на той злочин, який винний мав намiр вчинити. Неправильно були квалiфiкованi
  5. Замахом із непридатнимиузасобами
  6. Замах на непридатний об’єкт
  7. 15.2. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
  8. 15.2. Призначення покаранняза незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
  9. Стаття 68. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
  10. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину.
  11. злочин як передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
  12. Заздалегiдь не обiцяне приховування злочину охоплюу собою i недонесення про цей злочин,
  13. Розділ Vкримінальна ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ та її підстави. склад злочину і кваліфікація злочину
  14. § 2. Створення злочинної організації,терористичної групи та інших злочинних об'єднань, участь у них та у злочинах, що вчиняються ними чи пов'язані з ними
  15. 4.5. Склад злочину і кваліфікація злочину
  16. 4.5. Склад злочину і кваліфікація злочину
  17. 139. Особливості досудового слідства в справах про злочини, скоєні неосудними особами і особами,які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину
  18. 3. Поняття та різновиди способу вчинення злочину. Використання даних щодо способу вчинення і приховування злочину у розв’язанні конкретних завдань розслідування.
  19. Стаття 10. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину
  20. 140. Особливості судового розгляду справах про злочини, скоєні неосудними особами і особами,які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину