Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі (ст. 389).

З об'єктивної сторони злочин полягає в ухиленні від сплати штрафу, відбування позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (ч.

них робіт (ч. 2). Відповідальність за ухилення від покарань, передбачених статтями 53 і 55 КК, настає незалежно від того, призначені вони як основні чи як додаткові.

Ухилення від покарання — це бездіяльність, форми (способи) здійснення якої можуть бути різними (відмова від сплати штрафу, порушення встановленої вироком заборони обіймати певні посади тощо). Види та ознаки ухилення від громадських та виправних робіт наведено у ч. 3 ст. 40 та ч. 6 ст. 46 КВК.

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел, оскільки винний свідомо вчиняє діяння, спрямовані на ухилення від покарання, переслідуючи спеціальну мету - ухилитися від відбування покарання.

Суб'єкт злочину спеціальний — особа, засуджена до відповідного виду покарання вироком суду, який набрав законної сили.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 389 — виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 389 — арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років.