<<
>>

19.1. Проблема кримінальноївідповідальності неповнолітніх

Неповнолітні — це особи у віці від 14 років до 18 років. Малолітні — особи, які не досягли чотирнадцяти років (ст. 6 СК України).

Від природи неповнолітні за біологічними і психологічними показниками значно відрізняються від осіб повнолітніх (дорослих), що і визначає особливості їх соціального і правового статусу.

Державні органи й установи повинні здійснювати, головним чином, "батьківські" заходи щодо неповнолітніх, максимально сприяючи їх соціалізації, вихованню достойними громадянами держави.

Кримінально-правові заходи державного примусу вельми небажані щодо неповнолітніх. Адже неповнолітні не мають достатнього життєвого досвіду, легко піддаються навіюванню, не завжди розуміють різницю між моральним і аморальним, у них в значній мірі відсутні необхідні знання, навички соціальної поведінки, адекватна оцінка своїх вчинків.

І все ж, сьогоднішній стан злочинності в Україні, в тому числі серед неповнолітніх, не дає можливості відмовитись від застосування до них заходів кримінально-правового впливу, коли інші види державного впливу вичерпані або неефективні.

Законом встановлений оптимальний вік, з якого можлива кримінальна відповідальність громадян, — шістнадцять років і тільки за деякі злочини, суспільна небезпека яких очевидна і для осіб молодшого віку — з чотирнадцяти років (ст. 22 КК).

Головною метою застосування кримінально-правових заходів щодо неповнолітніх, які вчинили злочин, є їх виправлення, недопущення рецидивних проявів з їх боку. Неповнолітній злочинець повинен відчути особливість підходу суспільства до питання його відповідальності за вчинене.

Відправною позицією кримінального законодавства є така, що вчинення злочину неповнолітнім завжди є обставиною, що пом'якшує покарання (п. 3 ч. 1 ст. 66 КК). Закони про амністію в першу чергу розповсюджуються на неповнолітніх злочинців. Але цього недостатньо.

У КК міститься розділ XV Загальної частини "Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх". Всі ці особливості мають виключно пільговий характер порівняно з кримінальною відповідальністю і покаранням повнолітніх злочинців.

Підстави і принципи кримінальної відповідальності неповнолітніх єдині із тими, що закон встановлює для дорослих.

На них розповсюджуються положення норм Загальної і Особливої частин КК, за тими виключеннями і відмінностями, які зазначені в розділі XV Загальної частини.

Ці виключення й відмінності стосуються питань звільнення від кримінальної відповідальності, видів і розмірів покарань, що застосовуються до неповнолітніх, звільнення їх від відбування покарання, погашення та зняття з них судимості.

<< | >>
Источник: Ю. В. Александров, В. А. Клименко. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. Ю. В. Александров, В. А. Клименко . — К.: МАУП,2004. — 328 с.. 2004

Еще по теме 19.1. Проблема кримінальноївідповідальності неповнолітніх:

  1. 99. Профілактика злочинності неповнолітніх. (ЗУ "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" від 24.01.95 зі змінами).
  2. 19.1. Проблема кримінальної відповідальності неповнолітніх
  3. 13.5. Звільнення від кримінальноївідповідальності у зв'язку із зміною обстановки
  4. 13.3. Попередження злочинності неповнолітніх
  5. 13.1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
  6. 24. Розбещення неповнолітніх.
  7. 12.3. Причини й умови злочинності неповнолітніх
  8. 97. Кримінологічна характеристика та попередження злочинності неповнолітніх і молоді.
  9. 12.1. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинності неповнолітніх
  10. 11.4. Діяльність підрозділів кримінальної міліції в справах неповнолітніх
  11. § 8. Допит неповнолітніх
  12. 19.3. Види покарань, що застосовуються до неповнолітніх, і особливості їх призначення
  13. Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність.
  14. § 55. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
  15. Охорона праці неповнолітніх