97. Кримінологічна характеристика та попередження злочинності неповнолітніх і молоді.
Злочинність неповнолітніх — це сукупність злочинів і осіб, які їх вчиняють, у віці від 14 до 18 років.
Тенденції розвитку злочинності неповнолітніх (за останні п'ять років)
-абсолютне число зареєстрованих злочинів практично залишається стабільним:
-на одного підлітка стало припадати більше злочинів, знизилась ефективність припинення злочинів;
-збільшилась питома вага злочинців з числа школярів;
-висока латентність деяких найбільш розповсюджених серед неповнолітніх злочинів.
Структура злочинності неповнолітніх:
-злочини, пов'язані з наркотиками - 2,8 % Пхуліганство-6,2 %
- грабежі та розбійні напади - 9,0 %
- крадіжки - 70,5 %
- злочини проти життя і здоров'я-2,1 %
Особливості криміногенного комплексу злочинності неповнолітніх
-коло мотивів цих злочинів більш обмежене, ніж у дорослих;
-мотивація позначається рисами інфантилізму (недорозвиненість);
-характерна мотивація самоствердження в групі, псевдотовариськість, псевдоромантизм;
-домінують егоїстично-споживацькі мотиви - 52,3% усіх зареєстрованих злочинів;
-кожне третє зґвалтування вчиняється в обстановці групового розпивання спиртних напоїв, в якому брали участь і самі потерпілі.
Формуванню кримінальної мотивації і її прояву в поведінці неповнолітніх багато в чому сприяють упущення в правовиховній та правоохоронній діяльності.
Сюди відносяться: а) недостатній контроль за виконанням законодавства про охорону прав підростаючого покоління; б) неповнота виявлення неповнолітніх, які потребують особливого захисту, схильні до правопорушень та недостатність заходів соціальної допомоги і профілактичного впливу стосовно них; в) неповнота реєстрації і несвоєчасність розкриття злочинів неповнолітніх; г) передчасність звільнення із спеціального виховного закладу; д) ігнорування контролю за поведінкою осіб, звільнених з виховно-трудових колоній, умовно засуджених, до яких застосовано відстрочку виконання вироку суду.Недостатня ефективність боротьби зі злочинністю неповнолітніх в останні роки пов'язана з припиненням функціонування усталеної системи виховання підростаючого покоління; зростаючою невідповідністю її правового і ресурсного забезпечення; зростанням соціальних суперечностей під час переходу до ринкової економіки.
Система профілактики злочинів неповнолітніх у сучасних умовах має відповідати таким вимогам:
1) поєднанням сил державних, громадських, релігійних та підприємницьких структур у цій діяльності;
2) одночасний вплив на особу і мікросередовище неповнолітнього правопорушника;
3) спеціалізація кримінологічного банку даних, організаційних форм управління профілактикою;
4) розподіл функцій між окремими учасниками профілактичної діяльності з тим, щоб не допускати дублювання;
5) визначення сфери застосування заходів виховання, соціальної допомоги і власне профілактики, включаючи її правові форми;
Загальносоціальний рівень попередження злочинності неповнолітніх можна визначити як комплекс заходів, щодо покращення сімейного, шкільного і трудового виховання підлітків, проведення ними вільного часу з метою нейтралізації чи усунення у цих сферах криміногенних факторів, які обумовлюють дану злочинність. Зокрема, це заходи соціальної допомоги сім'ям з низькою педагогічною культурою і недостатнім матеріальним рівнем; соціального захисту дітей з так званих «груп ризику»; організація педагогічного і правового навчання батьків; підготовка підлітків до протистояння шкідливому впливу злочинного середовища.