6. Вiдмежування трудового права вiд сумiжних галузей права

Трудове право § самостiйною галуззю права, ма§ свiй предмет i специфiчний метод регулювання. В той же час трудове право - не вiдокремлене право, бо вирiшу§ цiлу низку питань, щодо яких стику§ться з iншими галузями права.

рава тiсно пов'язу§ться iз застосуванням правових норм iнших галузей права, а також врахову§ принципи цих галузей. Найбiльший зв'язок трудове право ма§ з конституцiйним, адмiнiстративним, цивiльним та господарським правом.

Роздiл i. Предмет трудового права Украєни

27

З конституцiйним правом трудове право пов'язане тим, що Конституцiя Украєни визнача§ основнi трудовi права i обов'язки громадян, якi знаходять подальший розвиток в нормах трудового права i сприймаються як принципи. Зокрема Конституцiя Украєни закрiпл

ю§ право кожного громадянина на пiдпри§мницьку дiяльнiсть; право на працю, включаючи можливiсть заробляти собi на життя працею; право на справедливу i задовiльну винагороду; право на умови працi, що вiдповiдають вимогам безпеки i гiгi§ни працi; право

на соцiальне забезпечення в старостi, у разi хвороби, повноє або частковоє непрацездатностi, iнвалiдностi, нещасного випадку, втрати годувальника i безробiття.

Цi основнi конституцiйнi права § нормативними передумовами, на пiдставi яких розвиваються приписи трудового права. Найбiльш важливим § конституцiйний принцип, вiдповiдно до якого тiльки праця § основою суспiльного i матерiального становища громадян У

краєни. Саме тому для удосконалення права на працю повинна бути удосконалена система працевлаштування громадян. Не випадково одним з перших законiв Украєни став саме Закон <Про зайнятiсть населення>, прийнятий Верховною Радою 1 березня 1991 р.

Вiдповiдно до цього Закону держава взяла на себе обов'язок забезпечити рiвнi можливостi всiм громадянам в реалiзацiє єх права на вiльний вибiр виду дiяльностi за здiбностями та професiйною пiдготовкою з урахуванням особистих iнтересiв i суспiльних по

треб; сприяти забезпеченню ефективноє зайнятостi, запобiгати безробiттю, створювати новi робочi мiсця та умови для розвитку пiдпри§мництва; координувати дiяльнiсть у сферi зайнятостi з iншими напрямками економiчноє та соцiальноє полiтики; спiвробiтни

чати з професiйними спiлками, асоцiацiями пiдпри§мцiв та iн.

Вiдносини по працевлаштуванню передують трудовим вiдносинам i не § обов'язковими, бо громадянин, який пiдшуку§ роботу, може звернутися до власника або уповноваженого ним органу з проханням прийняти його на роботу, або останнiй може запросити працiвни

ка на роботу без звернення за сприянням до органiв по працевлаштуванню.

Саме з вiдносин по працевлаштуванню розпочина§ться зв'язок трудового права з адмiнiстративним (управлiнським) правом,

28

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

оскiльки вся система органiв по працевлаштуванню § адмiнiстративною. Вiдповiдно й вiдносини, що виникають мiж громадянами та цими органами з приводу працевлаштування, § адмiнiстративними. Якщо до цього ще додати, що мiсцевi Ради народних депутатiв мо

жуть бронювати на пiдпри§мствах, в установах, органiзацiях до 5 вiдсоткiв загальноє кiлькостi робочих мiсць для працевлаштування жiнок, молодi, iнвалiдiв, осiб пе-редпенсiйного вiку, то це також створю§ адмiнiстративнi вiдносини, якi з реалiзацi§ю пр

ава на працевлаштування перетворюються в трудовi.

Зв'язок трудового права з адмiнiстративним проявля§ться також у пiдготовцi кадрiв. Уся система пiдготовки робочих кадрiв та спецiалiстiв, за винятком пiдготовки робiтникiв i перепiдготовки спецiалiстiв безпосередньо на виробництвi, коли може укладати

сь учнiвський договiр як рiзновид трудового договору, § предметом регулювання адмiнiстративного права.

Пiдготовка, перепiдготовка, пiдвищення квалiфiкацiє кадрiв завжди ма§ за мету пiдготовку висококвалiфiкованих працiвникiв. Пiд час навчання особи, якi навчаються, перебувають iз закладами, в яких вони навчаються, в адмiнiстративно-правових вiдносинах

, на якi ще у перiод навчання впливають норми трудового права. Крiм того, на учнiв пiд час виробничого навчання та практики поширюються норми трудового права, зокрема норми з технiки безпеки i виробничоє санiтарiє.

iз закiнченням пiдготовки чи перепiдготовки працiвник розпочина§ безпосередн§ виконання обов'язкiв по набутiй професiє, внаслiдок чого вiдносини по навчанню перетворюються у вiдносини по виконанню працi.

Застосуванню працi в суспiльному виробництвi притаманна така властивiсть, як управлiння, що зачiпа§ всi сторони людського життя.

ержавноє волi, що виражена в нормах права. Ця воля визнача§ться економiчними закономiрностями, що дiють в суспiльствi.

В процесi працi люди вступають у вiдносини мiж собою, в тому числi й вiдносини пiдлеглостi. Робiтник пiд час працi пiдкоря§ться майстру цеха i всiм вищим начальникам аж до власника або уповноваженого ним органу, майстер - начальнику цеха тощо. Майсте

р цеха для робiтника § безпосереднiм начальником, вищi службовi особи - прямими начальниками. Для май-

Роздiл i. Предмет трудового права Украєни

29

стра безпосереднiм начальником § керiвник цеху. Так створюються вiдносини пiдлеглостi, за якими робiтник пiдкоря§ться керiвнику виробничоє одиницi або пiдпри§мства в цiлому. Але пiдкорення працiвникiв власнику або уповноваженому ним органу не означа§

, що вiдносини пiдлеглостi § адмiнiстративними.

Адмiнiстративнi вiдносини виникають внаслiдок одностороннього волевиявлення органу влади або державного управлiння. Це волевиявлення § обов'язковим для iншоє сторони i носить характер адмiнiстративного акту.

Обов'язковим суб'§ктом адмiнiстративних вiдносин виступа§ орган влади, державного управлiння або якась iнша державна органiзацiя, що надiлена владними повноваженнями.

Суб'§кти трудових вiдносин, в тому числi й тi, що належать державi, владними повноваженнями вiдносно до своєх працiвникiв не надiленi. Застосування працi громадян здiйсню§ться на пiдставi принципу свободи трудового договору, за яким працiвник бере на

себе обов'язок пiдкорятись правилам внутрiшнього трудового розпорядку.

Таким чином, якщо вiдносини виникають внаслiдок акта державного органу, з яким працiвник не перебува§ в договiрних вiдносинах по працi, то цi вiдносини пiдпадають пiд сферу впливу адмiнiстративного права. Якщо ж вiдносини виникають iз трудового догов

ору, то цi вiдносини мiж сторонами регулюються трудовим правом.

Пояснимо це на прикладi.

остi: дисциплiнарноє, а в разi наявностi певних умов - й до матерiальноє. Така вiдповiдальнiсть регулю§ться нормами трудового права.

За цi ж дiє працiвник може бути притягнутий до вiдповiдальностi органом, що здiйсню§ нагляд або контроль за додержанням правил по охоронi працi. З цим органом працiвник не перебува§ в договiрних вiдносинах, тому вiдповiдальнiсть у цьому випадку для п

рацiвника буде адмiнiстративною i регулюватиметься саме цi§ю галуззю права.

Вiдповiднi правовi норми, що вiдносяться до органiзацiє i порядку роботи органiв по нагляду за додержанням законодавства по охоронi працi, вiдносяться до предмета адмiнiстративного, а не трудового права.

зо

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Органiзацiя внутрiшнього трудового розпорядку i керiвництво трудовим процесом обумовлю§ створення органiзацiйних вiдносин мiж власником пiдпри§мства, установи, органiзацiє або уповноваженим ним органом i працюючими. Сво§рiднiсть цих вiдносин поляга§

в тому, що вони на вiдмiну вiд владних адмiнiстративних вiдносин розвиваються в рамках внутрiшнього трудового розпорядку, стосуються саме процесу працi, в зв'язку з чим обидвi сторони трудового договору пiдкоряються цьому розпорядку. Тому якщо норми

трудового права безпосередньо пов'язанi з характеристикою правового становища тi§є чи iншоє сторони як учасника трудового процесу, то нормативнi акти адмiнiстративного права регулюють тi елементи цих вiдносин, що пов'язанi з необхiднiстю здiйснення о

фiцiйно-владного (державного) порядку повноважень по нагляду за здiйсненням цього процесу.

Трудове право тiсно пов'язане i з цивiльним правом. Цей зв'язок склався iсторично, оскiльки спочатку вiдносини по найму робочоє сили регулювались нормами цивiльного права. Поступово трудовий договiр видiля§ться з цивiльно-правових договорiв найму пос

луг у самостiйний вид договору, який регулю§ться вiдокремленими нормами права, що створили нову галузь права - трудове.

Навiть в росiйськiй дореволюцiйнiй лiтературi визначилась тенденцiя визнання самостiйностi i вiдокремленостi вiд iнших договорiв такого типу трудових угод, що могли б слугувати правовим фундаментом для договорiв, що об'§днують в одне соцiальне цiле к

ерiвника i органiзатора господарства або пiдпри§мства з особами, якi здiйснюють його плани i дiяльнiсть.

В радянськiй дово§ннiй i навiть пiсляво§ннiй лiтературi висловлювалась думка, що трудовi вiдносини являють собою рiзновид майнових вiдносин, а трудове право - складову частину цивiльного права.

Трудове право дiйсно увiбрало в себе деякi важливi принципи цивiльного права, що ма§ своєм предметом регулювання майнових та особистих немайнових вiдносин. Трудове право займа§ться безпосередньо i виключно дiяльнiстю трудящих при самiй працi, органiз

ацi§ю процесу працi, живою працею, питаннями регулювання трудових вiдносин, якi вирiшуються з метою здiйснення саме процесу живоє працi.

Роздiл i. Предмет трудового права Украєни

31

При трудових вiдносинах працiвник включа§ться до складу трудового колективу пiдпри§мства, установи, органiзацiє, при влаштуваннi на роботу внаслiдок закону (ст.21 КЗпП) бере на себе обов'язок додержуватися правил внутрiшнього трудового розпорядку, що

дiють на даному пiдпри§мствi, в установi, органiзацiє, зобов'язу§ться виконувати певну трудову функцiю в загальнiй колективнiй працi працiвникiв даного пiдпри§мства, певну роботу, що вiдноситься до обумовленоє професiє, спецiальностi або посади. Сам

е праця, а не єє наслiдки, § предметом трудового договору. За цим же договором працiвник зобов'язаний за певнi вiдрiзки часу виконувати попередньо встановлену норму виробiтку для цi§є категорiє працюючих.

Важливою ознакою трудових вiдносин § й те, що власник пiдпри§мства, установи, органiзацiє або уповноважений ним орган повинен сплачувати за своєх працiвникiв страховi внески на соцiальне страхування.

Якщо у вiдносинах по застосуванню працi мiж власником i громадянином зазначенi вище ознаки вiдсутнi, працiвник викону§ роботу на свiй розсуд i внутрiшньому трудовому розпорядку не пiдкоря§ться, оплачу§ться не жива праця, а результат цi§є працi, то цi

вiдносини мають регулюватися не трудовим, а цивiльним правом.

Зв'язок господарського права з трудовим правом проявля§ться в ринкових вiдносинах.

впровадження досягнень науково-технiчного прогресу.

Ринок товарiв, капiталу та трудових ресурсiв вимага§ як головного учасника господаря-власника, який самостiйно, без погодження своєх дiй з будь-ким мiг би приймати необхiднi для господарськоє дiяльностi рiшення. Таким господарем може виступати як iнд

ивiдуальний товаровиробник, так i колективний:

сiм'я, група виробникiв, асоцiацiя тощо, але обов'язково з персоналiзованим пайовим внеском.

Зараз створюються новi господарськi i трудовi зв'язки. Громадянин одночасно може бути i власником, i працiвником. Як власник вiн залежно вiд вартостi свого внеску одержуватиме дивiденди в розмiрах, iдо визначатимуться результатом певного господарсько

-фiнансового етапу. Як працiвник вiн вiдповiд-

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

но до законодавства про працю одержуватиме за свою роботу заробiтну плату.

Саме в особистому прибутку, в порядку видiлення коштiв в особистий прибуток iз загального прибутку пiдпри§мства чи органiзацiє проявля§ться зв'язок мiж господарським i трудовим правом.

Економiчний механiзм господарювання примушу§ власника або групу власникiв виробляти товари кращi, дешевшi та привабливiшi, що да§ можливiсть збiльшити доходи, свою власнiсть. Маючи певну частку в спiльному майнi, кожний працюючий, навiть закiнчивши с

вою виробничу дiяльнiсть, може отримати свою долю, використати єє на свiй розсуд, подарувати або залишити для спадкування.

Спiввiдношення розмiрiв прибутку особливого теоретичного значення не ма§, хоч вони за змiстом iстотно впливають на становище працiвника. Тобто йдеться бiльше про початковi передумови розподiлу коштiв в особистий прибуток працiвника.

Змiна господарських вiдносин виклика§ змiну вiдносин по застосуванню працi. У цьому разу перевага нада§ться вже не нормативному, а локальному регулюванню трудових вiдносин:

самостiйно визначаються порядок прийняття i звiльнення з роботи, порядок оплати працi та єє розмiр, режим роботи, надання вихiдних днiв i вiдпусток та iн.

Таким чином, трудове право пов'язане значною кiлькiстю галузей права, що § свiдченням того, що ця галузь права § самостiйною i однi§ю з основних в законодавствi Украєни. Розвиток предмета трудового права вибува§ться в напрямку розширення питань, що п

отребують регулювання саме нормами трудового права, а також сфери застосування цих норм до бiльш широкого кола суб'§ктiв i створення нових iнститутiв трудового права.

До остаточного вирiшення цих питань не виключено суб-сидiарне (додаткове) застосування до трудових вiдносин норм iнших галузей права за наявностi двох умов: вiдносини мають бути подiбними, i в трудовому правi не повинно бути норми, яка б регулювала с

аме цi вiдносини.