5. Функцiє трудового права України

Термiн <функцiя> походить вiд латинського слова <Гшiсєiо>, що означа§ обслуговування, дiяльнiсть. Якщо метод правового регулювання - це спосiб впливу на суспiльнi вiдносини, то функцiя права - це основнi напрямки цього впливу, що вiдображають його сл

ужбове призначення.

Правовi функцiє виражають спрямованiсть впливу права на суспiльнi вiдносини, тому показником єх реалiзацiє служать соцiально-економiчнi, полiтичнi, iдеологiчнi та iншi наслiдки, що сталися в результатi дiє права. Саме на цих напрямках i проявля§ться

активно-творча роль права в регулюваннi i розвитку суспiльних вiдносин. Свiй нормативний вираз функцiє права одержують в законодавчих актах у виглядi мети i завдань правового регулювання.

Оскiльки право § одним з елементiв структури суспiльства, його функцiє необхiдно розглядати в §динiй системi суспiльного управлiння i в нерозривному зв'язку з об'§ктивними та суб'§ктивними чинниками суспiльного розвитку.

Об'§ктивним критерi§м класифiкацiє функцiй можуть слу-жити основнi види суспiльних вiдносин, що становлять §днiсть правового регулювання. З цi§є точки зору можна видiлити економiчну, соцiальну та iдеологiчну (виховну) функцiє права. У здiйсненнi цих

функцiй прямо або побiчно беруть участь усi галузi права, при цьому кожна з них використову§ специфiчнi для неє властивостi, методи i засоби, якi вiдповiдають особливостям суспiльних вiдносин, що ними регулюються, та єх мiсцю в суспiльнiй структурi.

Отже, функцiя права - це напрям правового впливу на суспiльнi вiдносини, що визнача§ службове призначення права в життi суспiльства. В першу чергу цей вплив спрямований на пiдвищення суспiльного виробництва, змiцнення економiчних вiдносин, оскiльки п

ередумовою прискорення соцiального розвитку § самовiддана праця громадян Украєни в усiх сферах господарства.

Регулюючи трудову дiяльнiсть громадян, трудове право активно вплива§ на виробництво i тим самим викону§ економiчну, виробничу функцiю.

матерiального забезпечення працюючих.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

24

Економiчна функцiя трудового права вплива§ на економiчнi вiдносини шляхом встановлення мiри працi та мiри споживання, диференцiацiє працi за ознакою єє складностi, визначення кiлькiсних i якiсних показникiв працi, стимулювання матерiальними засобами

високопродуктивноє працi.

Перехiд до ринкових вiдносин обумовив глибокi змiни в господарському механiзмi держави, а вiдповiдно i обумовлю§ якiснi змiни в правовому регулюваннi, зокрема розширення засад локальноє нормотворчостi.

Трудове право Украєни активно вплива§ на соцiальнi чинники розвитку суспiльства. Соцiальну сферу суспiльного життя становлять переважно вiдносини по становищу людей в суспiльствi, тобто вiдносини рiвностi або нерiвностi, спiвробiтництва чи експлуатац

iє, ступеня розвитку особи, ставлення до власностi. Саме завдяки працi та єє результатам створю§ться можливiсть визначити становище людини в суспiльствi. Тому право, регулюючи вiдносини по застосуванню працi, ста§ важливим чинником розвитку суспiльни

х вiдносин.

В трудовому правi Украєни знаходять закрiплення принципи соцiальноє справедливостi, подальшого розвитку засад рiвностi, стимулювання прогресивних змiн в умовах i змiстi працi, створення оптимальноє органiзацiє працi на виробництвi, сприятливих умов д

ля залучення робочоє сили до працi i розвитку особи працiвника, стимулювання трудовоє та громадськоє активностi, забезпечення гарантiй зайнятостi в здiйсненнi трудових вiдносин. Кожний з цих напрямiв соцiальноє дiє трудового права пiдкрiплю§ться вiдп

овiдними правовими нормами.

Основою соцiальноє сфери § здiйснення працi, оскiльки соцiальнi вiдносини формуються, вiдтворюються i проявляються в працi, хоч вони охоплюють й iншi сфери життя. Саме тому трудове право ма§ найбiльш широкi можливостi впливати на соцiальне життя шлях

ом як встановлення правового i фактичного статусу особи, яка вступила в трудовi вiдносини, так i безпосереднього регулювання суспiльних трудових i пов'язаних з ними вiдносин.

Соцiальна функцiя трудового права проявля§ться у тому, що за єє допомогою форму§ться особа працiвника в напрямку, необхiдному для суспiльства. Проявом розвитку особи працiвника § його сумлiнне ставлення до працi, участь в справах трудового колективу

та громадських органiзацiях.

Роздiл i.

25

Соцiальна функцiя трудового права § основною i характерною саме для цi§є галузi права. Тому в розвинутих промислових краєнах досить часто замiсть термiну <трудове право> вжива§ться термiн <соцiальне право>, що знайшло вiдображення i в юридичнiй лiтер

атурi. Так, наприкiнцi 1975 р. в Федеративнiй Республiцi Нiмеччини оголошено про створення Соцiального кодексу ФРН, завданням якого визначено <здiйснення соцiальноє справедливостi i соцiальноє безпеки, включаючи соцiальну i виховну допомогу>'.

" До соцiальноє функцiє трудового права тiсно примика§ iде-1< ологiчна (виховна) функцiя, яка ма§ загальну соцiальну спрямованiсть на справедливе регулювання трудових вiдносин i виховання свiдомостi цi§є справедливостi. Провiдне становище люди

ни у виробництвi визначають його розумовi здiбностi, хоч i фiзичнi здiбностi § важливим компонентом робочоє сили. Саме завдяки мисленню, свiдомостi, своєм розумовим здiбностям людина вiдiгра§ активну роль в суспiльному виробництвi.

Формування здiбностей працiвникiв § складним процесом. Для здiйснення висококвалiфiкованоє працi людина повинна тривалий час навчатися не тiльки професiйно, а й загальноос-вiтньо. Тому кожному виду трудовоє дiяльностi завжди переду§ надбання тих чи i

нших знань.

Завдяки наявностi в трудовiй дiяльностi такого компонента, як пiзнання, вiдбуваються акумуляцiя виробничого досвiду попереднiх поколiнь, його трансформацiя, засво§ння навикiв та вмiння наступними поколiннями. Без цього була б неможливою спадковiсть т

рудовоє дiяльностi. Поряд з пiзнанням в трудовому процесi працiвником оцiню§ться своя праця, усвiдомлю§ться єє необхiднiсть, формуються потреби, iнтереси, мотиви та мета цi§є дiяльностi.

Важливим чинником виховання i розвитку здiбностей працiвникiв § трудове право. Його норми не тiльки вмiщують належну iнформацiю, а й забезпечують закрiплення органiзацiйно-правових форм як трудовоє, так i iнших видiв дiяльностi. Право визнача§ обов'я

зкову поведiнку працюючих, а також встановлю§ певний комплекс правових засобiв, що забезпечують сумлiнне iнiцiативне ставлення робiтникiв i службовцiв до виконання своєх трудових обов'язкiв.

Норми трудового права мiстять правила належноє поведiнки працiвника в процесi спiльноє працi.

' Див.: <Виiкiе&ееаеiгЬiаИ>. 1975. N 1. Р. 3015.

26

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

у працюючих форму§ться певна правосвiдомiсть. Разом з тим данi норми мiстять й певнi негативнi наслiдки, примус до тих, хто цi правила порушу§.

Тому можна вважати, що правове виховання нормами законодавства про працю здiйсню§ться шляхом переконання, стимулювання, контролю за додержанням законодавства i методом примусу. Усi цi методи повиннi забезпечити справедливий пiдхiд до регулювання прац

i як працюючих взагалi, так i окремих категорiй громадян з метою надання єм пiльг i переваг за виконання особливо важливих для держави функцiй (шахтарi, лiкарi, вчителi та iн.) або з iнших пiдстав (жiнки, молодь, люди похилого вiку), § забезпеченням

саме справедливого пiдходу до регулювання i визнання соцiального значення єх працi. Досягнення суспiльством в майбутньому вiдповiдного рiвня розвитку, перетворення характеру, змiсту та умов працi на пiдставi зростання єє продуктивностi об'§ктивно вир

iвнють становище працюючих i роблять непотрiбними значну кiлькiсть ланок диференцiйованих переваг.

В радянськiй лiтературi постiйно пiдкреслювалось, що норми права взагалi i норми трудового права зокрема, якi безпосередньо спрямованi на розвиток демократiє на виробництвi, участь працюючих в управлiннi пiдпри§мствами i об'§днаннями § проявом викона

ння ними полiтичноє (управлiнськоє) функцiє. Проте зазначимо, що управлiнська функцiя § суто економiчною, оскiльки вона спрямована на досягнення пiдпри§мством певних господарських результатiв. Тому не слiд шукати в трудовому правi полiтичних повноваж

ень, воно спрямоване на регулювання трудових вiдносин. Нi колективна праця, нi тим бiльш iндивiдуальна не спрямованi на вирiшення полiтичних питань.