5. Поняття вiдпочинку та його види
Вiдпочинок поряд з працею § основними соцiальними становищами, у яких людина перебува§ все сво§ життя, за винятком дитячого вiку. Праця обов'язково повинна чергуватись з iiдпочинком.
У той же час, щоб вiдпочивати, треба стомитися, * "Працювати.
1^' Пвд часом вiдпочинку слiд розумiти час, протягом якого робi-^твики i службовцi звiльняються вiд виконання трудових обов'язкiв '{'можуть його використовувати на свiй розсуд. Чинним законодавством про працю передбаченi такi види вiдпочинку: перерви
в робочому днi; щоденний (мiжзмiнний) вiдпочинок; щотижневий безперервний вiдпочинок (вихiднi днi); щорiчнi неробочi (святковi) днi; щорiчнi вiдпустки.
Протягом робочого дня робiтникам i службовцям повинна бути надана перерва для вiдпочинку i харчування. Вона нада§ться, як правило, через чотири години пiсля початку роботи i трива§ не бiльше двох годин. Мiнiмальна межа тривалостi перерви в законi не
визначена. Тому правилами внутрiшнього трудового розпорядку i графiками змiнностi тривалiсть перерви встановлю§ться вiд ЗО хвилин до однi§є години. На безперервних виробництвах з трьохзмiнною роботою тривалiсть перерви може встановлюватись до 20 хвил
ин.
На тих роботах, де перерву зробити неможливо, працюючим нада§ться можливiсть прийняти єжу в будь-який час протягом робочого дня. Перелiк таких робiт, порядок i мiсце прийому єжi встановлю§ться власником або уповноваженим ним органом за погодженням з
профспiлковим комiтетом.
Перерви для вiдпочинку i харчування не включаються в робочий час, тому працiвники можуть використовувати єх на свiй розсуд, залишати на час перерви мiсце роботи. Разом з тим iснують перерви, якi включаються в робочий час. Таких перерв
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
306
декiлька. Вiдповiдно до ст. 183 КЗпП, матерям, якi мають дiтей вiком до пiвтора року, надаються, крiм загальноє перерви для вiдпочинку i харчування, додатковi перерви для годування дитини.
Цi перерви надаються не рiдше нiж через три години тривалiстюне менше тридцяти хвилин кожна. При наявностi двох i бiльше грудних дiтей тривалiсть перерви встановлю§ться не менше години кожна.
Строки i порядок надання перерв встановлюються власником пiдпри§мства або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом i з урахуванням бажання матерi. Це означа§, що перерви для годування дитини можуть при§днуватись до обiдньоє
або об'§днуватись з обiдньою i переноситись на початок або кiнець робочого дня.
Тим робiтникам i службовцям, якi працюють у холодну пору року на вiдкритому повiтрi або в закритих неопалюваних примiщеннях, надаються спецiальнi перерви для обiгрiву i вiдпочинку. Строк i порядок надання цих перерв також визначаються власником або у
повноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом. На власника або уповноважений ним орган поклада§ться також обов'язок обладнати примiщення для обiгрiву i вiдпочинку працiвникiв.
Спецiальнi перерви для вiдпочинку, крiм обiдньоє, встановлюються вантажникам. Порядок єх надання визнача§ться правилами внутрiшнього трудового розпорядку.
Тривалiсть щоденного (мiжзмiнного) вiдпочинку працiвникiв, що працюють при органiзацiє роботи вахтовим методом, з урахуванням обiднiх перерв може бути зменшена до 12 годин. Не-довикористанi в цих випадках години щоденного (мiжзмiнного) вiдпочинку, а
також щотижневого вiдпочинку, пiдсумовуються i надаються у виглядi додаткових вiльних вiд роботи днiв (днi мiжвахтового вiдпочинку) протягом облiкового перiоду.
При п'ятиденному робочому тижнi робiтникам i службовцям надаються два вихiднi на тиждень, а при шестиденному робочому тижнi - один вихiдний день.
Загальним вихiдним днем § недiля. Другий вихiдний день при п'ятиденному робочому тижнi, якщо вiн не визначений законодавством, встановлю§ться графiком роботи пiдпри§мства, погодженим з профспiлковим комiтетом. Як правило, другий вихiдний день ма§ над
аватись поряд iз загальним вихiдним днем.
На пiдпри§мствах, де робота не може бути перервана в загальний вихiдний день у зв'язку з необхiднiстю обслуговування
Роздiл IX.
Робочий час i час вiдпочинку
307
населення (магазини, пiдпри§мства громадського харчування i побутового обслуговування, театри, музеє тощо), вихiднi днi встановлюються мiсцевими Радами народних депутатiв.
Якщо зупинення роботи на пiдпри§мствах неможливе з виробничо-технiчних умов або через необхiднiсть безперервного обслуговування населення, вихiднi днi надаються в рiзнi днi тижня кожнiй групi працюючих за графiком змiнностi. Цей графiк затверджу§ться
власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом.
Тривалiсть щотижневого безперервного вiдпочинку вiдповiдно до ст. 70 КЗпП повинна бути не менш як 42 години.
Робота у вихiднi днi вiдповiдно до ст. 71 КЗпП забороня§ться. Залучення окремих робiтникiв i службовцiв до роботи у цi днi допуска§ться тiльки з дозволу профспiлкового комiтету пiдпри§мства i тiльки у виняткових випадках, що визначенi законодавством.
Такими випадками визнаються: вiдвернення громадського або стихiйного лиха, виробничоє аварiє i негайного усунення єх наслiдкiв; вiдвернення нещасних випадкiв, загибелi або псування державного чи громадського майна; виконання невiдкладних, наперед не
передбачених робiт, вiд негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота пiдпри§мства в цiлому або його окремих пiдроздiлiв; виконання невiдкладних вантажно-розвантажувальних робiт з метою запобiгання або усунення простою рухомого соста
ва чи скупчення вантажiв у пунктах вiдправлення i призначення.
Цей перелiк виняткових випадкiв, коли допуска§ться залучення окремих робiтникiв i службовцiв до роботи у вихiднi днi, § вичерпним.
За наявностi виняткових випадкiв залучення робiтникiв i службовцiв до роботи у вихiднi днi провадиться за письмовим наказом або розпорядженням власника пiдпри§мства або уповноваженого ним органу. У ньому повинно бути зазначено, якi саме працiвники за
лучаються до роботи у вихiдний день i який iнший день єм нада§ться для вiдпочинку протягом найближчих тижнiв, чи за бажанням працiвникiв єм буде виплачена грошова компенсацiя.
При застосуваннi правових норм про вихiднi днi слiд мати на увазi, що не всiм працiвникам пiдпри§мств i органiзацiй надаються вихiднi днi у визначенi для цього виробництва днi. Для працiвникiв, зайнятих допомiжним обслуговуванням основно-
ОСОБЛИВА ЧАСТИШ
308
го виробництва (наприклад, для тих, хто здiйсню§ планово-профiлактичний або iнший ремонт устаткування), виходячи з iнтересiв виробництва, вихiднi днi можуть надаватись в iншi днi робочого тижня, якi не збiгаються з днями вiдпочинку працiвникiв основн
ого виробництва.
Для осiб, що по§днують виробничу роботу з навчанням, законодавством передбаченi додатковi неробочi днi.
Так, для осiб, якi навчаються в середнiх загальноосвiтнiх вечiрнiх (змiнних) i заочних школах, в перiод навчального року в школах робiтничоє молодi нада§ться один додатковий вiльний день, а в школах сiльськоє молодi - два вiльних днi.
Робiтникам i службовцям, якi навчаються за вечiрньою i заочною формах навчання у вищих навчальних закладах, протягом 10 навчальних мiсяцiв перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних екзаменiв нада§ться при шестиденно
му робочому тижнi один вiльний вiд роботи день на тиждень для пiдготовки для занять з оплатою його в розмiрi 50 вiдсоткiв середньоє заробiтноє плати за основним мiсцем роботи, але не нижче встановленого мiнiмального розмiру заробiтноє плати.
При п'ятиденному робочому тижнi кiлькiсть вiльних вiд роботи днiв змiню§ться у залежностi вiд тривалостi робочоє змiни при збереженнi кiлькостi вiльних вiд роботи годин.
Керiвники пiдпри§мств мають право надавати протягом зазначених 10 мiсяцiв студентам i учням, за єх бажанням, додатково ще один-два вiльних вiд роботи днi на тиждень без збереження заробiтноє плати.
Додатковий вiльний день вiдповiдно до ст. 9 Закону Украєни вiд 23 червня 1995 р. <Про донорство кровi та єє компонентiв> нада§ться донорам за здавання кровi для лiкувальних цiлей. На органи охорони здоров'я, власникiв i уповноваженi ними органи покла
да§ться обов'язок сприяти цьому акту високоє гуманностi з метою розвитку донорства. Власники пiдпри§мств або уповноваженi ними органи повиннi безперешкодно вiдпускати працiвникiв до установ охорони здоров'я в днi обстеження i здавання кровi.
В день здавання кровi або єє компонентiв, а також в день медичного обстеження працiвник, який § або виявив бажання стати донором, звiльня§ться вiд роботи на пiдпри§мствi, незалежно вiд форми власностi, iз збереженням за ним середнього заробiтку. Доно
ри з числа студентiв вищих навчальних закладiв
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
309
Г. та учнiв професiйних навчально-виховних закладiв у зазначенi | днi звiльняються вiд занять.
Е Пiсля кожного дня здавання кровi або єє компонентiв, в | Тому числi у разi здавання єх у вихiднi, святковi та неробочi днi,
донору нада§ться додатковий день вiдпочинку iз збереженням i за ним середнього заробiтку.
За бажанням працiвника цей день i може бути при§днано до щорiчноє вiдпустки або використано в [ iнший час протягом року пiсля дня здавання кровi чи єє компо-| нентiв.
| У Рйзiє коли за погодженням з керiвництвом пiдпри§мства, | командуванням вiйськовоє частини в день здавання кровi до-' i йор був залучений до роботи або несення служби, йому за ба-ЄЖанням нада§ться iнший день вiдпочинку iз збереженням за iЯим се
реднього заробiтку.
i ^i У разi здавання кровi у перiод щорiчноє вiдпустки ця вiдпу-В¦тка подовжу§ться за вiдповiдну кiлькiсть днiв з урахуванням | Надання працiвнику додаткового дня вiдпочинку за кожний день | Здавання кровi.
i В день здавання кровi або єє компонентiв донор забезпе-| чу§ться безкоштовним снiданком та обiдом за рахунок коштiв | закладу охорони здоров'я, що здiйсню§ взяття кровi або єє ком-Цпонентiв. У разi неможливостi забезпечення таким харчуван-ЄИЯм вi
дповiдний заклад охорони здоров'я ма§ вiдшкодувати |донору готiвкою вартiсть вiдповiдних наборiв харчування.
До щорiчних неробочих (святкових) днiв вiдносяться:
1 сiчня - Новий Рiк;
7 сiчня - Рiздво Христове;
8 березня - Мiжнародний жiночий день;
1 i 2 травня - День мiжнародноє солiдарностi трудящих;
9 травня - День Перемоги;
28 червня - День Конституцiє Украєни;
24 серпня - День незалежностi Украєни;
7 та 8 листопада - рiчниця Жовтневоє революцiє.
Робота також не провадиться в днi релiгiйних свят:
7 сiчня - Рiздво Христове;
один день (недiля) - Пасха (Великдень);
один день (недiля) - Трiйця.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
310
За поданням релiгiйних громад iнших (неправославних) конфесiй, заре§строваних в Украєнi, власники пiдпри§мств або уповноваженi ними органи надають особам, якi сповiдують вiдповiднi релiгiє, до трьох днiв вiдпочинку протягом року для святкування єх ве
ликих свят з вiдпрацюванням за цi днi.
У святковi днi дозволя§ться проводити лише роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технiчнi умови (безперервно дiючi пiдпри§мства), роботи, що викликаються необхiднiстю обслуговування населення, а також невiдкладнi ремонтнi i вантажно-розва
нтажувальнi роботи.
Робота в святковий день оплачу§ться в подвiйному розмiрi. За бажанням працiвника, який працював у святковий день, йому може бути наданий iнший день вiдпочинку (вiдгул). Такий вiдгул нада§ться лише тим працiвникам, робота яких у святковий день не вклю
ча§ться до мiсячноє норми робочого часу. Якщо ж вона проводилася у межах мiсячноє норми, то вiдгул за таку роботу не нада§ться.
В разi надання вiдгулу робота у святковий день оплачу§ться в одинарному розмiрi.
Еще по теме 5. Поняття вiдпочинку та його види:
- 95. Поняття відпочинку та його види
- Поняття вбивства та його види.
- 14. Поняття вбивства і його види.
- 16.1. Поняття і види звільненнявід покарання та його відбування
- 1. Поняття джерела (форми) права та його види.
- Поняття обшуку та його види
- § 1. Поняття і види звільнення від покарання та його відбування
- 16.1. Поняття і види звільнення від покарання та його відбування
- Поняття позову, його види і елементи
- § 2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх види
- 101. Час відпочинку. Поняття відпочинку та його види
- Стаття 24. Умисел і його види
- 9.2. ПОНЯТТЯ МИТА ТА ЙОГО ВИДИ
- 75.Право природоохоронного землекористування та його види.
- § 4. ДЕРЖАВНИЙ РЕЖИМ ТА ЙОГО ВИДИ
- 1. Поняття кримінального права, його предмет.