Основи статистичних методів обробки результатів медико-біологічних досліджень

В охороні здоров’я, клінічній медицині використовуються статистичні концепції для прийняття рішень у клінічній діагностиці, прогнозування можливих результатів здійснення тих чи інших програм у певній групі населення, перебігу захворювання в окремого пацієнта, вибору лікування для конкретного хворого і т.п.

Термін “статистика” має два значення:

1) щоденне використання даних, числових спостережень і їхньої кількісної інформації (наприклад, маса тіла новонароджених, вік хворих, кількість лейкоцитів у крові і т.д.);

2) дисципліна, яка вивчає статистичні методи, наукові методи збору, обробки, представлення, аналізу та інтерпретації даних, формулювання статистичних висновків на основі кількісних даних.

Статистика як наука вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв’язку з їхніми якісними особливостями.

Застосування статистики в охороні здоров’я необхідно як на рівні цілого суспільства, так і на рівні окремих пацієнтів. Медицина має справу з індивідуумами, які відрізняються один від одного численними

характеристиками, такими як маса тіла, вік, зріст, артеріальний тиск, рівень холестерину, імуноглобулінів і т.п. Значення показників, на основі яких людину можна вважати здоровою, варіюється від одного індивідуума до іншого. Немає двох зовсім однакових пацієнтів або двух груп індивідуумів, проте рішення щодо окремих хворих або груп населення доводитися приймати на основі досвіду, накопиченого щодо інших хворих або груп із подібними біологічними і соціальними характеристиками. Згідно з наявними відмінностями ці висновки не можуть бути абсолютно точними - вони завжди мають деяку невизначеність. Саме в цьому і полягає імовірнісна природа медицини.

Варіація ознаки (або фактора, або результатів вимірювань) виникає, якщо її значення змінюються від індивідуума до індивідуума або для одного індивідуума в часі. Майже всім характеристикам організму людини (фізіологічним, біохімічним, імунологічним) притаманна варіабельність.

Ускладнення виникають при спробах узагальнити характеристики в групі хворих або популяційній групі; вирішити, яке значення тієї чи іншої характеристики буде ідеальним, нормальним, середнім і т.п.; зіставити дві групи хворих або дві групи популяційних груп за конкретною характеристикою.

7.1.