§4. Основи методики дослідження і використання звукових слідів при розслідуванні злочинів
Використання звукових слідів в слідчій та судовій практиці стало можливим завдяки створенню засобів фіксації і дослідження звукових слідів, відображення на магнітних носіях. У криміналістичних цілях дослідженню підлягають магнітофони, спеціальні записуючі і відтворюючі пристрої, фонограми, знаряддя для розрізування, склеювання і монтажу магнітних стрічок.
Криміналістичне дослідження матеріалів звукозапису є новим видом експертної діяльності, яку називають судово-акустичним дослідженням. Сучасний стан судово-акустичних досліджень в Україні дозволяє розв'язувати такі задачі:
а) встановлювати джерело звуку (людина, технічний пристрій, агрегат, музичний інструмент, зброя тощо);
б) ототожнювати звукозаписуючі пристрої — магнітофони, диктофони, на яких здійснювався запис звукових слідів;
в) дешифрувати зміст нерозбірливої мови або іншої звукової інформації;
г) встановлювати різні зміни, навмисно внесені або утворені внаслідок експлуатації фонограми — монтажу, перезапису, знищення запису;
д) встановлювати емоційний стан людини за його усною мовою з допомогою кількісних ознак спектральних вимірів.
Ототожнення джерела звукової інформації за його звуковим слідом, зафіксованим на магнітному носії (фонограмі, дискеті, диску), складає предмет фоноскопічної експертизи.
Об'єктами дослідження є звукові сліди людей, тварин, птахів, комах, предметів матеріального світу неорганічної природи, верстатів, машин, засобів учинення злочинів, явищ природи, а також звукозаписуючі, звуковідтворюючі пристрої і засоби трансляції звукових сигналів (телефони, підсилювачі, радіопристрої). Щодо кожного з них вирішуються численні питання, головним чином ідентифікаційні.
Методика акустичних досліджень з метою ототожнення джерел звукових слідів дещо відмінна від дослідження безпосередньо звуко- записуючих та звуковідтворюючих пристроїв. Тому методику акустичного ідентифікаційного дослідження джерел звукових слідів було запропоновано зарахувати до фоноскопічної експертизи, а ідентифікаційні дослідження матеріалів звукозапису — вважати електроакустичною експертизою (Л.
І. Громовенко). Таким чином, акустичне дослідження матеріалів звукозапису реалізується в рамках двох експертиз — фоноскопічної та електроскопічної (Р. С. Бєлкін, А. І. Вінберг, Ю. Ф. Жаріков, М. В. Салтевський). Ці дослідження належать до числа криміналістичних.Об'єктами фоноскопічної експертизи є фонограми з записом акустичної інформації (мови людини, голосів тварин, птахів, шуму явищ природи, машин, верстатів, транспортних засобів, предметів та речей обстановки місця події).
Форми та характер змін звукових коливань у часі відображають властивості джерел, їх виробничо-побутове призначення, що дозволяє класифікувати і пізнавати звукові сигнали, і в ряді випадків ідентифікувати джерело. Фоноскопічна експертиза дозволяє встановити:
а) кількість джерел звуку, що записані на фонограмі;
б) вид джерела звукових слідів — людина, тварина, машина, синтезатор, записані на фонограмі, які знайдені на місці події;
в) ототожнити джерело звукових слідів, що записані на фонограмі (конкретної людини, машини, речі);
г) стать людини, яка говорить.
Так, фоноскопічна експертиза вирішує задачі, пов'язані з ідентифікацією джерела звукових слідів, а також деякі неіден- тифікаційні задачі.
Відповідальний момент в підготовці матеріалів до фоно- скопічної експертизи — отримання експериментальних зразків. Останні являють собою фонограми, на яких повинна бути записана акустична інформація в аналогічних умовах з досліджуваною — на тому самому або аналогічному звукозаписуючому пристрої. Якщо фонограма, що досліджується, записана з телефонного тракту, то і зразки треба записувати з телефону, до того ж, з того самого. Зразки повинні вміщувати вільну мову (розповідь, діалог, полілог), до якого бажано внести фрази, слова, що є в фонограмі, яка досліджується. Запис може бути зроблений у вигляді телефонної розмови двох осіб або інтерв'ювання особи. Зразки мови, якщо потрібно, відібрати. Нарешті, зразки звукових слідів можуть бути зняті технічними засобами з провідних засобів зв'язку при відповідному процесуальному оформленні.
Зрозуміло, що в зразках не повинно бути брутальних висловів. Зразки не повинні піддаватись будь-якій технічній обробці.Підготовлені матеріали — досліджувані та експериментальні — необхідно впакувати окремо в металеві коробки, що їх збереже від пошкоджень та розмагнічування.
Електроакустична експертиза технічними засобами досліджує закономірності відображення акустичної інформації в звукових слідах, що зафіксовані на магнітному носії, і на основі цих закономірностей розв'язує ідентифікаційні та неідентифікаційні задачі стосовно засобів та матеріалів звукозапису, а саме:
а) чи на даному магнітофоні проведено запис досліджуваної фонограми;
б) на одному чи різних технічних пристроях записано досліджувані фонограми;
в) який клас, вид звукозаписуючого пристрою, на якому записано звукове середовище на місці вчинення злочину;
г) чи є механічні зміни фонограми (монтаж механічний або з використанням електроакустичного тракту);
д) яка використовувалась для запису магнітна плівка — стара, де був якийсь запис, чи нова. Скільки разів плівка використовувалась для запису;
ж) чи є запис на фонограмі первинним, чи це перезапис з іншого носія, звукозаписуючого пристрою.