2.2. ДЖЕРЕЛА МИТНОГО ПРАВА

Джерелом митного права, як будь-якої галузі права, є офіційно-документальні форми відображення і закріплення норм права, що створюються органами державної влади та стосуються загальних норм пове-дінки в митній галузі.

Джерелами митного права є:

правові акти, в яких закріплені норми митного права (Конституція, закони Верховної Ради, укази та розпорядження Президента, постанови, рішення Кабінету Міністрів України);

міжнародні нормативно-правові акти, що стосуються митної справи світового співтовариства.

Підкреслимо ще раз, що конституційні норми є головними, початковими положеннями для розробки митного права.

Важливим джерелом митного права є також Митний кодекс як комплексний закон у галузі митної справи.

Інші нормативні акти можна поділити на дві групи:

1) закони, що безпосередньо регулюють митну справу («Про митну справу», «Про Єдиний митний тариф»), укази Президента України («Про Державну митну службу» тощо). Ці документи визначають основні положення митної справи, які впливають на формулювання, розробку інститутів, норм митного права, його відношення до інших галузей права;

2) нормативні акти з окремими положеннями, що стосуються митної справи, а саме:

закони про ввезення та повернення культурних цінностей, про бартерні операції, про вільні економічні зони тощо;

нормативні документи Кабінету Міністрів України, Держмитслужби, накази, у тому числі спільні з іншими міністерствами та відомствами, Національним банком України.

Зрозуміло, що потужним джерелом митного права є суспільна, точніше суспільно-виробнича, практична митна діяльність. У процесі своєї реалізації митна справа оновлюється, пристосовується до нових умов суспільно-економічного життя держави, що в свою чергу вимагає оновлення її правового та законодавчого забезпечен-ня.

Ознайомлення з джерелами національного митного права треба починати з історичної спадщини, про що йшлося у першій темі.