<<
>>

5.4. Делеговане законодавство

У системі загального права весь обсяг компетенції, що нею наділена адміністративна влада, вважається делегованою владою, оскільки, на відміну від законодавчої та судової, вона не має конституційного походження.

Адміністративна нормотворчість є у Великій Британії делегованим законодавством, тому що ґрунтується, як правило, на делегуванні парламентом повноважень у сфері нормотворчості, за винятком повноважень за звичаями.

Парламент приймає відповідні закони про делегування повноважень не лише на внесення доповнень, але й змін у чинне законодавство. Принцип верховенства парламенту дозволяє йому вносити у закон про делегування будь-які обмеження і умови, що є обов'язковими для адміністрації. Зазвичай делеговані повноваження надаються міністрам, або ж короні. Від імені корони ці повноваження здійснює прем'єр-міністр.

Компетенція адміністративних органів у системі загального права може бути двох типів: конкретні приписи щодо діяльності, які є визначеними у відповідних нормативних актах, та дискреційна компетенція.

511

Процедура прийняття нормативних актів не є складною. Спочатку необхідно було публікувати проекти нормативних актів, але в подальшому цю стадію замінили різноманітними консультаціями, нарадами, узгодженнями тощо.

Контроль з боку парламенту за актами, прийнятими в порядку делегування нормотворчих повноважень є досить ефективним. Так, парламент може анулювати акт, або умовою набуття чинності висунути ухвалення акта парламентом.

Нормотворчість центральних та місцевих органів контролюється судами у відповідності з доктриною иііга

УІГЄ8.

<< | >>
Источник: Харитонова О.І., Харитонов Є.О.. Порівняльне право Європи: Основи порівняльного правознавства. Європейські традиції.— X.: «Одіссей».— 2002 р.— 592 с.. 2002

Еще по теме 5.4. Делеговане законодавство:

  1. § 4. Делеговане законодавство в англо-американській правовій сім'ї
  2. 17.3.2. Механізм адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу
  3. 17.3.1. Етапи адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу
  4. § 9. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
  5. 17.3. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу
  6. § 8. Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства
  7. § 7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства
  8. § 3. Систематизація законодавства
  9. § 2. Система законодавства
  10. 3. Поняття системи законодавства.
  11. Федеративна будова системи законодавства
  12. 9. Система цивільного законодавства.
  13. 1. Поняття та система інвестиційного законодавства
  14. 3. Система господарського законодавства
  15. 4. Будівельне законодавство
  16. §7. Узгодження законодавства різних держав
  17. 4.2. Транспортне законодавство