8- Рада державна, 1896. p.

Краеве правительство в Галичині зачало систематично заборонювати всякі народні збори та з сеї причини поставив п. Романчук в Палаті послів наглий

в н ec о к про заборони зборів в Галичині (25.

Як трактував граф Бадені доходження надужить підвласних урядовців, доказує відповідь на пропамятне письмо, вручене цісареви делєґацією масової депутації в дні 16. грудня 1895. Ha підставі найвисшої постанови відповів намісник кн. Санґушко письмом з 22. вересня 1896, ч. 47, на адресу о. Івана Озаркевича, що в переважній части піднесені зажалення є неуза- садиені, а з приводу деяких промахів видано вказані зарядження...

Щоби приєднати для себе Раду державну підняв ся граф Бадені вирішити справу p e ф о p м й в и б о p- чої і негайно предложив Палаті послів проєкт закону, яким впроваджуєть ся п я т у к у p і ю в и б о p ч у з 72. мандатами посольськими і загальним голосуваннєм, в сій курії: всіх повнолітних горожан. Відносно загального права виборчого не було більшости в тодішній Палаті послів і тому перейшов сей проєкт реформи виборчої як наближеннє до народного парля- менту, та 14. червня 1896, одержав цісарську санкцію. Автором того проекту був міністер д-р Едвард, Рітнер, бувший професор права церковного на львівськім університеті.

Ta у нас в краю, скликувані збори (віча) стрічали, далі перепонои зі сторони уряду, так що замісць віч скликали наші посли свої п о c о л ь c ь к і з в і т и, на котрих населеннє руське висказувало загальне одо- бреннє для політики независимих народовців. Але· автократична система галицької адміністрації, вишколена графом Баденім, пішла так далеко у своїй ca-

моволі, що комісар перемиського староства арештував соймового посла: C т e ф а н a H о в а к о в c ь к о r о, коли сей прибув на збори до села Вишатич.

Отсе дало привід польському послови Лєваков- скому до поставлення в дні б.жовтня 1896, наглого в н e c к у в Палаті послів: про засуспендуващіє основних державних законів в Галичині. Ce був знова удар проти президента міністрів гр. Баденього, тим більше болючий, що вийшов з боку польського. Граф Бадені намагав ся злегковажити сей внесок і до за- ступства правительства в сій дебаті вислав молодого секретаря міністерського Сімонелього. *

Ta отсе викликало в парляменті некорисне вражіцнє, що підніс завзятий п. д-р Люеґe p у своїй промові, називаючи се зневагою парляменту, при чім замітив насмішливо, що справа Галичини дуже займає всіх послів, бо звідтам спроваджуємо собі наших міністрів... Але в сій дебаті вельми нещасливо виступив п. B a x- н я н и н, в обороні правительства, нападаючи на посла Новаковського, начеб він вносив між нарід ідеї атеїстичні і комуністичні. Сим тяжким блудом політичним завдав він удар своїй Групі партійній та наче перечеркнув свою довголітну діяльність народну. Наслідом сього виділ товариства політичного „Народна Рада“ у Львові виключив п. Вахнянина з товариства та в прилюднім узасадненню проголосив, що він відступив від свого народу і перейшов на службу в табор противників (12 жовтня 1896)...

9.