55.Які особисгісні риси відіграють важливу роль в організації психотерапевтичного впливу?

Ефективність психотерапії залежить не тільки від дієвості методу і ступеня оволодіння його теорією і технікою виконання окремих прийомів, але і від емоційної зрілості психотерапевта, його гнучкості та здатності усвідомлювати і виражати власні емоції і їх зміст.

Автори, які вважають, що особистісні риси психотерапевта впливають на ефективність процесу лікування, виділяють такі характеристики, як концентрація на пацієнті, уважність до емоцій пацієнта, відкритість, сприйнятливість поглядів, відмінних від своїх, гнучкість, терпимість, свобода дії і об'єктивність мислення.

істотним фактором професійної успішності лікаря є «комунікативна компетентність». Позитивна спрямованість інтеракцій і відсутність реакцій ігнорування, високий рівень емпатії та самооцінки, ставлення до іншої людини як до цінності, як до активного співучаснику взаємодії - все це складає комунікативну компетентність лікаря.

При вивченні оцінки ідеального лікаря зазначається, що «ефективний помічник» - це той, який володіє особистими якостями, пробуждаючими у суб'єкта надію, віру, довіру, розташування і свободу реагування. Такий «помічник», загалом, характеризується щирістю, чесністю, здатністю поважати людей, конфіденційністю до того, що він або вона робить, позитивним підходом, справжністю і емпатичним розумінням. Не чинять позитивного впливу на лікарський контакт такі якості, як надмірна симпатія до пацієнта, директивність, домінування лікаря.

Терапевти повинні знати свою власну темну сторону і бути в змозі співпереживати будь-яким людським бажанням і поривам. Досвід особистісної терапії дозволяє майбутньому терапевта відчути багато аспектів терапевтичного процесу з крісла пацієнта: схильність ідеалізувати терапевта, мрії про залежність, подяку турботливому й уважному слухачеві, владу, дану терапевта.

Молоді терапевти повинні проробити свої власні невротичні проблеми; повинні навчитися приймати зворотний зв'язок, виявляти свої власні мертві зони й уявляти собі, якими бачать їх інші; вони повинні цінувати свій вплив на інших і навчитися забезпечувати чуйну зворотний зв'язок. Нарешті, психотерапія - це психологічно вимогливе заняття, і терапевти зобов'язані розвивати в собі широкі пізнання і внутрішню силу для того, щоб впоратися з багатьма нав'язливими професійними небезпеками.