Стаття 199. Бонітування ґрунтів

1.Бонітування ґрунтів - це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах.

2.Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою. Вищим балом оцінюються ґрунти з кращими властивостями, які мають найбільшу природну продуктивність.

До частини першої. "Дані бонітування Грунтів є складовою частиною державного земельного кадастру та є основою проведення економічної оцінки сільськогосподарських угідь і враховуються при визначенні екологічної придатності ґрунтів для вирощ­вання сільськогосподарських культур, а також: втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва" (ст. 5 ЗУ "Про оцінку земель"). Ці положення частково відображені і у ст. 37 ЗУ "Про землеустрій".

Підставою для проведення бонітування ґрунтів є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За результатами бонітування грунтів складається технічна документація. Технічна документація з бонітування грунтів у межах населених пунктів затверджується відповідною місцевою радою. Технічна документація з бонітування грунтів на земельних ділянках, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами (ст.ст. 15, 20 ЗУ "Про оцінку земель"). Технічна документація з бонітування ґрунтів підлягає державній експертизі відповідно до ЗУ "Про державну експертизу землевпорядної документації"'.

Відповідно до ст. 16 ЗУ "Про оцінку земель", який визначає основні засади про­цедури здійснення бонітування грунтів, останнє проводиться на землях не лише сільськогосподарського (не рідше як раз на 7 років), а й лісогосподарського призначення (без встановленої Законом періодичності) юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Таким чином, Закон фактично відносить процедуру бонітування ґрунтів до землеустрою, а не до ведення державного земельного кадастру.

Ст. 5 ЗУ "Про оцінку земель" відносить бонітування ґрунтів до різновидів оцінки земель Дані бонітування ґрунтів є складовою частиною державного земельного кадастру та є основою проведення економічної оцінки сільськогосподарських угідь і враховуються при визначенні екологічної придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур, а також втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

До частини другої. Фахівці зазначають, що основна мета бонітування - кількісне визначення відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто наскільки один ґрунт краще чи гірше за інший здатний забезпечувати екологічні вимоги сільськогосподарських культур. Після розрахунків балів бонітету земельних угідь і територіальних одиниць розраховують коефіцієнт позитивної якості (добротності) земель, який відображає, у скільки разів землі того чи іншого підрозділу (бригади, відділення) кращі або гірші у порівнянні з якістю їх у цілому на даній території.

Суцільні роботи з бонітування грунтів на землях сільськогосподарського призначення в Україні вперше проведені у 1993 р.467. За результатами першого туру великомасштабних обстежень ґрунтів України було виявлено близько 5 тис. ґрунтових відмін. Було здійснено агровиробниче групування ґрунтів, що базується на уніфікації ознак і стандартному кодуванні агровиробничих груп та їхніх підрозділів. Об'єднані в номенклатурний список агрогрупи ґрунтів (загальна кількість 222 одиниці) покладено в основу бонітування ґрунтів468. Отримані показники використано при грошовій оцінці земель сільськогосподарського призначення469.