§ 4. Поняття і ознаки правопорушення
Правопорушення --це суспільне небезпечне або шкідливо неправомірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, яке спричиняє юридичну відповідальність.
Правопорушенню властиві такі ознаки:
1) має протиправний, неправомірний, характер, тобто суперечить нормам права, чиниться всупереч праву, є свавіллям суб'єкта; являє собою порушення заборон, зазначених у законах і підзаконних актах, невиконання обов'язків, що випливають із нормативно-правового акта, акта застосування норм права або договору, укладеного на основі закону;
2) є суспільна шкідливим (наприклад, прогул,) або суспільна небезпечним (посягання на життя людини).
Суспільна шкідливість (проступок) і суспільна небезпечність (злочин) — основна об'єктивна ознака, що відрізняє правомірну поведінку від неправомірної. Юридичний аспект шкідливості виражається в порушенні суб'єктивних юридичних прав і обов'язків або перешкоді їх виконанню, матеріальний — у заподіянні учаснику правовідносин матеріальних або моральних збитків;3) виражається в поведінці -- протиправній дії (крадіжка, розбій, наклеп, образа) або бездіяльності (недбалість, прогул, залишення особи в безпомічному стані). Думки, наміри, переконання, які зовні не виявилися, не визнаються чинним законодавством об'єктом переслідування. Практика переслідування за інакомислення є виявом репресивної суті тоталітарного режиму в державі;
4) має свідомо вольовий характер, тобто в момент вчинення правопорушення залежить від волі і свідомості учасників, перебуває під контролем їх волі і свідомості, здійснюється ними усвідомлено і добровільно. Відсутність свободної волі є юридичною умовою, за якою діяння не визнається правопорушенням, навіть якщо воно і мало шкідливі наслідки. Правопорушенням визнається лише неправомірне діяння деліктоздатної особи (малолітні і душевнохворі деліктоздатними не вважаються);
5) є винним. Правопорушенням визнається лише винне діяння, тобто дія, яка виражає негативне внутрішнє ставлення правопорушника до інтересів людей, завдає своєю дією (чи бездіяльністю) збитки суспільству і державі, містить вину. Вина — це
>>>421>>>
психічне ставлення особи до свого діяння і його наслідків. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
6) є кримінальним, тобто спричиняє застосування до правопорушника заходів державного примусу, заходів юридичної відповідальності у вигляді позбавлень особистого, організаційного і матеріального характеру. Застосування державного примусу до правопорушника має на меті захистити правопорядок, права і свободи громадян.
Відсутність зазначених ознак не дозволяє розглядати діяння як правопорушення.
Еще по теме § 4. Поняття і ознаки правопорушення:
- § 3. Правопорушення: поняття і юридичні ознаки. Склад і види правопорушень
- 2. Поняття, ознаки та функції господарсько-правової відповідальності. Господарські правопорушення
- 36. Поняття адміністративного правопорушення.
- § 2. Поняття і склад адміністративного правопорушення.
- Правопорушення: поняття, склад, види
- 19.Поняття й ознаки сторін у цивільному процесі та їхні процесуальні права. Поняття позивача й відповідача.
- § 1. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення
- § 1. Поняття, ознаки і вили правовідносин Поняття і ознаки правовідносин.
- 4.3. Поняття складу злочину та його ознаки
- 4.3. Поняття складу злочину та його ознаки
- §2. Поняття ознак і властивостей зовнішності людини
- § 1. Поняття та ознаки злочину
- 18. Поняття та ознаки злочину.
- § 2. Поняття і ознаки держави
- 3.1. Поняття злочину та його ознаки
- 3.1. Поняття злочину та його ознаки