Алергічний риніт

Алергічний риніт (АР) — це хронічне IgE-залежне запалення слизо­вої оболонки порожнини носа, що обумовлене дією алергенів і харак­теризується одним або кількома наступними симптомами: закладення носа, ринорея, пароксизмальне чхання, свербіння у носі.

Це захворювання широко розповсюджене у всьому світі: серед усі­єї кількості хворих 40% становлять діти. АР проявляється переважно у шкільному віці і дуже рідко у перші 2 роки життя; часто поєднується з іншими алергічними захворюваннями, зокрема, сприяє розвитку брон­хіальної астми.

Етіологія. Етіологічними факторами АР є інгаляційні алергени: пи­лок рослин, спори грибів (переважно пліснявих), кліщі домашнього пи­лу, продукти життєдіяльності тарганів, епідерміс та шерсть домашніх тварин, пір’я птахів, порівняно рідше — харчові алергени (переважно до 2-річного віку).

Патогенез. АР відноситься до атопічних захворювань, в основі пато­генезу яких лежить реакція гіперчутливості 1-го типу за участю IgE. При потраплянні алергену в організм в імунологічній стадії синтезуються специфічні IgE-антитіла. При повторному надходженні алергену відбу­вається його зв’язування зі специфічним іег. котрий фіксується на тка­нинних базофілах у слизовій оболонці носа, що спричиняє дегрануля- цію цих клітин і вивільнення медіаторів (гістаміну, лейкотрієнів, про­стагландинів, тромбоцитактивуючого фактора та ін.). Дією цих медіато­рів обумовлені клінічні симптоми риніту. Хронічне алергічне запалення характеризується локальною інфільтрацією слизової оболонки носа ео­зинофілами, базофілами, лімфоцитами, опасистими клітинами.

Класифікація. Залежно від тривалості симптомів виділяють два ва­ріанти АР:

• інтермітуючий: симптоми тривають менше 4 днів на тиждень або протягом менш, ніж 4 тижні;

• персистуючий: симптоми тривають більше 4 днів на тиждень або більше 4 тижнів.

За важкістю перебігу:

• легкий (нормальний сон, денна активність, відпочинок, повноцін­не навчання у школі, симптоми не мають «виснажливого» харак­теру);

• середньотяжкий/тяжкий (порушені сон, денна активність, відпо­чинок, труднощі під час занять спортом, негативний вплив на нав­чання, «виснажливі» симптоми — один або більше).

За етіологічним чинником:

• сезонний;

• цілорічний.

Інтермітуючий АР у більшості випадків обумовлений впливом пил кових алергенів, тому його часто називають полінозом (від англійсько-З го слова pollen — пилок). Але поліноз є ширшим поняттям і може про-і являтися сезонним АР і/або кон’юнктивітом, сезонною бронхіальною астмою. Особливістю перебігу інтермітуючого АР є чітка сезонність за­гострень у період цвітіння причинно-значущих рослин.

Персистуючий АР обумовлений дією аероалергенів житла. Якщо від­сутня перерва у контакті з алергеном, симптоми риніту спостерігають­ся постійно протягом року.

Клініка. Продромальні ознаки: свербіння, чхання, закладення но­са. Типовим для дітей з АР є напіввідкритий рот, «алергічний салют», «алергічне сяйво», значні слизові або водянисті виділення з носа, утруд­нене носове дихання спричинене набряком слизової оболонки. Можуть спостерігатися свербіння повік та сльозотеча.

Діагностика. У більшості випадків достатньо анамнестичних і клі­нічних даних — зв’язку між появою симптомів з дією зовнішніх чин­ників; результатів риноскопічного дослідження (слизова оболонка блі­до-сіра з блакитним відтінком, іноді — блідо-рожева або синюшна); по­зитивних результатів шкірних проб з алергенами (прик-тестів) або при неможливості їх виконання — визначення специфічних IgE-антитіл до алергенів у сироватці крові. При цитологічному дослідженні виділень з носа виявляється еозинофілія.

Додаткові дослідження-, рентгенографія приносових пазух (комп’ю­терна або MPT-томографія), дослідження функції мерехтливого епіте­лію слизової оболонки носа, риноманометрія, дослідження нюху, бак­теріологічне дослідження секрету, спірографія (для виявлення прихо­ваного бронхоспазму).

Диференційна діагностика проводиться, в першу чергу, з гострою респіраторною вірусною інфекцією, бактеріальним синуситом, хроніч­ним гіпертрофічним ринітом, вазомоторним ринітом.

Лікування. Сучасне лікування АР включає: освіту пацієнтів, елімі­націю алергенів, фармакотерапію й імунотерапію (специфічну алерго- вакцинацію).

г) Пр^и ринореї — іпратропіум бромід, при блокаді носового ди­ деконгестанти або пероральні кортикостероїди коротким кур- "місЦ^ев* судинозвужувальні препарати не рекомендуються дітям ^С°'і2 років і застосовуються у випадках крайньої необхідності (не дов- _ч с днів), протипоказані дітям раннього віку. Основним патогене- ДІЄ_ • 1...

_ичНим методом лікування е алергоспецифічна імунотерапія, яку про­водить лікар-алерголог.