Бронхіоліт

це гостре генералізоване обструктивне захворюван­ня дистальних відділів дихальних шляхів. Найбільш тяжкий клінічний варіант обструктивного бронхіту, частіше хворіють діти у віці 2-6 міся­ців життя.

Етіологія. Переважає PC — вірус (етіологічний чинник у 60-85% ді-

_тей 3 бронхіолітом), вірус парагрипу.

Діагностичні критерії:

• значне порушення загального стану, наявні симптоми риніту, на- зофарингіту, катаральні симптоми.

• Температура тіла частіше нормальна, іноді субфебрильна, дуже рідко гіпертермія.

• Виражена дихальна недостатність: задишка експіраторного харак­теру, участь в акті дихання допоміжної мускулатури, роздуван­ня крил носа, участь міжреберних проміжків, ціаноз носогубно­го трикутника.

• Ознаки порушення бронхіальної прохідності (розширений пере- дньозадній розмір грудної клітки, горизонтальне розташування ребер, опущення діафрагми).

• При перкусії відмічається коробковий звук.

• При аускультації вислуховується жорстке дихання, видих подов­жений, вологі малозвучні дрібнопухирцеві хрипи, на видосі сухі, свистячі хрипи.

• Відмічається реакція органів і систем організму:

• кардіоваскулярний синдром (тахікардія та приглушеність тонів серця);

• гіпоксичні зміни в ЦНС;

• печінка та селезінка можуть виступати на декілька см з-під краю реберної дуги внаслідок зміщення діафрагми вниз переповненим повітрям легень.

Додаткові методи обстеження:

Загальний аналіз крові: кількість лейкоцитів змінюється від 5 до 15х10⁹/л, можливі зміни лейкоцитарної формули.

Рентгенологічні ознаки: на рентгенограмі грудної клітки спостеріга­ється посилення судинного малюнку, підвищення прозорості легень, перибронхіальна інфільтрація.

Диференціальна діагностика: вогнищева пневмонія, стороннє ті­ло дихальних шляхів, муковісцидоз, застійна серцева недостатність, вроджені вади розвитку бронхо-легеневої системи.

Лікування. Противірусні препарати на початку захворювання (ар- бідол, інтерферони). Оксигенотерапія зволоженим киснем (40%), кожні 2 години, або 2-3 рази на добу, залежно від стану дитини. Санація верх­ніх дихальних шляхів (електровідсмоктувач, дренажі: постуральний, ві­браційний).

Антибактеріальні препарати: цефалоспорини, напівсинтетичні пені­циліни (амоксицилін, аугментин, амоксиклав).

Муколітичні та відхаркувальні препарати синтетичного та рослин­ного походження: амбробене, лазолван, трайфед.

Введення рідини з метою дезінтоксикації, нормалізації кислот­но-лужного стану крові. Кардіотонічні препарати за наявності вираж ної тахікардії (строфантин, корглікон). Глюкокортикоїди при виражен- дихальній недостатності (преднізалон, гідрокортизон). Вібраційний м_я саж. Масаж грудної клітки.