<<
>>

13.Факторні моделі інтелекту Модель К.

Спірмена

У 1927 p. K. Спірмен започаткував розробку факторного аналізу. Він вважав, що існує єдиний фактор, який визначає успішність розв'язку завдань від найскладніших математичних до сенсомоторних проб.

Спірмен назвав його фактором G (від general - загальний). Розв'язання будь-якого конкретного завдання людиною залежить від розвитку в неї як здатності, пов'язаної з фактором G, так і від набору специфічних здібностей, необхідних для розв'язання вузького класу завдань. Ці спеціальні здібності мають у Спірмена назву S-факторів (від special - спеціальний). Між загальним фактором і частками в цій моделі існують фактори проміжного ступеня спільності, котрі беруть участь у розв'язанні досить широкого класу завдань. К. Спірмен виокремив 3 проміжні фактори інтелекту: числовий, просторовий і вербальний. Роль фактора G найбільша під час розв'язання математичних задач і завдань на понятійне мислення. Для сенсомоторних завдань роль загального фактора зменшується при збільшенні впливу спеціальних факторів. Модель Д. ГілфордаНайбільшого впливу з факторних теорій до початку 1970-х років досягла, мабуть, «кубічна» модель Д. Гілфорда. Гілфорд намагався використовувати факторний аналіз не для пошуку основних здібностей, а для підтвердження апріорно висунутої теорії. Він вважав, що наші здібності визначаються трьома основними категоріями: операціями, змістом і продуктами. Серед операцій у вихідному варіанті своєї моделі Д. Гілфорд розрізняв пізнання, пам'ять, дивергентне і конвергентне мислення й оцінку, серед змістів - образний, символічний, семантичний і поведінковий; серед продуктів - елементи, класи, відношення, системи, перетворення, передбачення. Будь-яке завдання має той чи інший вид змісту, припускає здійснення певної операції, що зумовлює відповідний продукт. Для обґрунтування своєї теорії Гілфорд систематично використовував факторний аналіз із так званим суб'єктивним обертанням.
Цей варіант факторного аналізу спрямований не на те, щоб автоматично виявляти фактори, а на те, щоб підтвердити чи не підтвердити факторну модель, яку заклав дослідник. У наш час, однак, математичні методи Гілфорда зазнали значної критики. Показано, що його дані можна також легко пояснити, виходячи з іншої факторної моделі.Метод багатофакторного аналізу матриць інтеркореляцій запропонував Л.-Л. Терстоун, згідно з якою заперечувалась наявність основи інтелектуальних дій.початку Л.-Л. Терстоун виокремив 12 факторів, з яких найчастіше в дослідженнях фігурували:1) словесне розуміння (V), що тестують завданнями на розуміння тексту, словесні аналогії, вербальне мислення, інтерпретацію прислів'їв тощо;2) мовна швидкість (W), яку вимірюють тестами на знаходження рими, назв слів певної категорії;3) числовий фактор (N), що тестують завданнями на швидкість і точність арифметичних обчислень;4) просторовий фактор (S), один із підфакторів якого визначає успішність і швидкість сприйняття просторових відношень (сприйняття твердих геометричних фігур на площині), другий - пов'язаний з уявним маніпулюванням зоровими уявленнями у тривимірному просторі;5) асоціативна пам'ять (М), яку вимірюють тестами на механічне запам'ятовування асоціативних пар;6) швидкість сприйняття (Р), що визначають за швидким і точним сприйняттям деталей, подібностей і розбіжностей у зображеннях. Розрізняють вербальний та образний підфактори швидкості сприйняття;7) індуктивний фактор (І), який тестують завданнями на знаходження правила і завершення досліджуваності (за типом тесту Дж. Равена). Він визначений неточно.

<< | >>
Источник: Відповіді з предмету загальна психологія. 2016

Еще по теме 13.Факторні моделі інтелекту Модель К.:

  1. 14. Когнітивна модель практичного інтелекту Р. Стернберг
  2. 11. Загальне поняття про інтелект та його функції
  3. 15. Теорія інтелекту як форми організації ментального досвіду М.О. Холодної.
  4. 16. Зв’язок інтелекту з індивідуально-психологічними властивостями та мотивацією особистості.
  5. 17. Інтелект та мовлення
  6. 4. Основні проекти і моделі глобального розвитку
  7. Ускладнення поведінки: інстинкт - навик - інтелект
  8. Додаток А Зарубіжні моделі прогнозування ймовірності банкрутства підприємства
  9. 117. Право на корисні моделі, і промислові зразки, на раціоналізаторську пропозицію.
  10. 42. Конкуренція і моделі ринків.
  11. 26. Лінійні та циклічні моделі історичного розвитку:
  12. 120. Право інтелект. власності (ПІВ) на географічне зазначення (ГЗ).
  13. Оцінка моделі БКГ.
  14. 36. Процедура проверки адекватности оцененной линейной эконометрической модели на примере модели Оукена
  15. § 4. Общая модель хищник — жертва (модель Колмогорова)
  16. УКРАЇНА: ВИБІР МОДЕЛІ РОЗВИТКУ САМОВРЯДУВАННЯ
  17. § 6. Підвідомчість спорів, що виникають з відносин, які врегульовані правом на відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для товарів і послуг
- Акмеология - Введение в профессию - Возрастная психология - Дифференциальная психология - История психологии - Клиническая психология - Конфликтология - Методы психологического исследования - Нейропсихология - Основы психологии - Педагогическая психология - Политическая психология - Практическая психология - Психогенетика - Психокоррекция - Психологическая диагностика - Психологическая подготовка - Психологическое консультирование - Психология девиантного поведения - Психология личности - Психология общения - Психология рекламы - Психология труда - Психология управления - Психосоматика - Психотерапия - Психофизиология - Семейная психология - Социальная психология - Специальная психология - Сравнительная психология, зоопсихология - Экономическая психология - Экспериментальная психология - Экстремальная психология - Этническая психология - Юридическая психология -