Достоїнства й недоліки сучасної плюралістичної демократії.

Загальні риси плюралістичної концепції демократії.

1) Група - центральний елемент демократичної політичної системи, гарант прав і воль громадян. Сама особистість при цьому відходить на другий план, хоча її статус первинного суб’єкта влади не заперечується.

2) Розгляд суперництва й балансу групових інтересів як основи демократичної влади, її динаміки.

3) Поширення системи стримувань і противаг не тільки в інституціональній сфері, але й у соціальній області.

4) Розширення сфери діяльності держави, що стає не «нічним сторожем», а арбітром, що зберігає рівновагу інтересів, що суперничають, і забезпечує саморегулювання суспільства.

5) Підтримка державою соціально защемлених груп і індивідів, з метою підвищення їхніх життєвих шансів і зміцнення соціальної справедливості.

6) «Розпилення» влади серед безлічі групових еліт - головних провідників впливу мас на політику.

7) Формування демократичної культури, розглянутої як умова цивілізованого характеру боротьби інтересів особистостей і груп і щодо безболісного дозволу соціальних конфліктів.

У той же час представницька демократія не вільна від недоліків. До них ставляться:

1) фактичне відсторонення народу від влади в період між виборами й внаслідок цього відхід від демократії;

2) ослаблення легітимації влади внаслідок майже повного відчуження від її громадян;

3) обмеження політичної рівності, можливості всіх громадян брати участь у політичному процесі за рахунок надмірно великої волі представницьких органів;

4) монополізація політичними елітами впливу на владу, пріоритетний вплив найбільш сильних груп інтересів і насамперед капіталу, порівняно широкі можливості підкупу посадових осіб;

5) широкі можливості політичного маніпулювання, прийняття неугодних більшості рішень за допомогою складної, багатоступінчастої системи влади;

6) неминуче, внаслідок складної ієрархічної системи керування, наростання бюрократизації й олігархізації влади, відривши депутатів і чиновництва від рядових громадян;

7) наростання в державі авторитарних тенденцій, внаслідок поступового відтискування законодавців виконавчою владою.

Залежно від форму участі народу у здійсненні влади виділяють пряму і представницьку демократію.

В прямій демократії (безпосередній) народ сам бере участь в обговоренні і прийнятті рішень.

В представницькій (репрезетивній) демократії воля народу виражається не прямо, а через інститут посередників, делегованих народом.

Позитиви прямої демократії:

1)

2) Напряму вираження волі народу.

3) Розширення його кругозору та політичної культури.

Негативи прямої демократії:

1)

2) Складність прийняття погоджених рішень.

3) Недостатня компетентність народу.

4) Високий ступінь можливості маніпулювання суспільною думкою.

5) Значне поширення різних думок.

Позитиви представницької демократії:

1)

2) Професіоналізм представників.

3) Можливість досягнення балансу інтересів.

Негативи представницької демократії:

1)

2) Відрив депутатів від народу.

3) Значний влив груп тиску.

4) Зростання ролі спеціалізованих органів.

5) Послаблення демократичного контролю.

6)