ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖНАРОДНОГО АКРЕДИТИВУ

Акредитив надає значно більших можливостей захисту експортера, ніж інкасо.

Акредитив - це письмове зобов’язання банку-емітента, яке виконується за вимогою і на основі інструкцій клієнта (заявника акредитиву):

• Здійснити оплату бенефіціарові чи на його вимогу третій особі;

• акцептувати та оплатити переказні векселі (тратти), видані на бенефіціара; або

• уповноважити інший банк виконати оплату, акцептування чи негоціацію таких переказних векселів (тратт).

• Термін та умови акредитиву мають бути узгодженими до проведення оплати, негоціації чи акцептування. При угоді з акредитивом використовують такі документи:

• вексель (додатки Н, О);

• коносамент чи інший транспортний документ, що може бути товаророзпорядчим (додаток Є);

• комерційний рахунок;

• свідоцтво про походження товару (додаток 3);

• страховий поліс чи сертифікат (додаток І).

Банк імпортера (банк-емітент) відкриває акредитив на користь бенефіціара. Якщо документи бенефіціара відповідають виставленим вимогам, він одержить від банку-емітента оплату, незалежно від можливостей та бажання імпортера.

Послідовність кроків при оформленні акредитиву у вигляді спрощеної конструкції наведена на рис. 3.1 і мас такий зміст:

1. Укладення угоди між покупцем і продавцем.

2. Доручення імпортера своєму банку про відкриття акредитиву.

3. Відкриття вітчизняним банком акредитиву в іноземному банку.

4. Авізування акредитиву бенефіціару-експортеру вітчизняним банком.

5. Перевірка акредитиву експортером /відповідність угоді, виконання/.

6. а) Відправка товару експортером імпортеру.

б). Передача експортером документів вітчизняному банку - (авізуючому банку).

7. Перевірка документів вітчизняним банком.

8. а) Виплата вітчизняним банком пред’явнику документа суми, визначеної в документі, б) Передача вітчизняним банком документів іноземному банку і перерахування відповідної суми.

9. Вручення документів іноземним банком імпортеру.

Рис. 3.1. Схема здійснення документарного акредитиву.

Правові основи здійснення акредитивних розрахунків

Міжнародні акредитиви регулюються публікацією "Уніфікованих правил та звичаїв по документарних акредитивах” (УПЗДА), що звичайно називаються U.C.P. і випускаються Міжнародною торговою палатою.

Банки з понад 160 країн світу, включаючи США, дотримуються цих правил. Через те. що більшість акредитивів підпорядкована U.C.P., усі сторони (імпортер, експортер, експедитор, брокер тощо) повинні бути ознайомленими і правильно розуміти ці правила перед укладенням угоди. Ці документи (U.C.P.) являють собою вичерпну інформацію про правила та звичаї, але вони не завжди мають законну силу за всіх обставин. Стаття 5 Міжнародних Комерційних Термінів (Uniform Commercial Code, U.С.С.) встановлює для акредитивів державну мову США.

Звичайно банки випускають комерційні та резервні акредитиви чи то внутрішні, чи міжнародні, відповідно до U.C.P. Однак, за запитом заявника або бенефіціара, внутрішній акредитив може підкорятися U.C.C.

Об’єднана комісія з міжнародного торгового законодавства вивчає практику міжнародних контактів і, як частину своїх зусиль, розглядає конвенцію про незалежні банківські гарантії та резервні акредитиви.