3.2. ТИПИ АКРЕДИТИВІВ ТА ВИДИ ТРАТТ

Акредитиви класифікуються залежно від способу використання. Вони можуть бути відзивні чи безвідзивні, підтверджені чи непідтверджені, у прямій чи негоційованій формі.

Відзивний.

Безвідзивний. Акредитив цього типу встановлює зобов’язання банку- емітента оплатити чи акцептувати тратти, складені згідно з акредитивом за умови, що надані документи відповідають термінам та умовам акреди-

тиву. Таке зобов’язання не може бути зміненим без згоди банку-емітента, підтверджуючого банку (якщо є) та бенефіціара. Більшість акредитивів, які використовуються є безвідзивними.

Непідтверджений. Такий акредитив може бути авізовано бенефіціа- рові банком-емітентом без надання свого підтвердження. Експортер має лише безвідзивне зобов’язання банку імпортера (банку-емітента) оплатити тратти, надані відповідно до термінів та умов акредитиву.

Підтверджений. При такому акредитиві інший банк, розташований у країні експортера, надає своє підтвердження (зобов’язання оплатити) до зобов’язання банку-емітента. Підтвердження безвідзивного акредитиву іншим банком за розпорядженням чи запитом банку-емітента оплатити/ акцептувати тратти чи прийняти на себе зобов’язання оплатити з розстрочкою поширюється лише на бенефіціара акредитиву. Це може бути виражено в акредитиві за допомогою традиційної фрази: “ми тим самим запевняємо вас, що тратти, складені і надані відповідно до термінів та умов акредитиву, нами буде оплачено ”.

Негоційоваиий. Цей термін використовується, коли зобов’язання банку-емітента оплатити/акцептувати тратти або прийняти на себе зобов’язання оплатити з розстрочкою поширюється не тільки на бенефіціара акредитиву, але й на банк, заявлений в акредитиві. Звичайно, акредитив може вільно негоціюватися (будь-яким банком) чи обмежуватися конкретним банком.

Тратта чи переказний вексель - безумовне зобов’язання у письмовій формі, підписане однією стороною (трасантом) і адресоване іншій (трасатові), яке інструктує трасата щодо оплати після пред’явлення (чи у фіксований термін, чи в обумовлений момент у майбутньому) певної суми грошей за вимогою або власникові зобов’язання (одержувачеві платежу).

Тратта “па пред’явника” ~ акредитив, що зобов’язує трасата оплатити “за пред’явленням”, припускає, що бенефіціар одержить оплату, як тільки документи буде надано і банк, який оплачує (банк-негоціант) матиме час для перевірки документів на відповідність термінів та умов кредиту.

Термінова тратта. Якщо за акредитивом від бенефіціара вимагається виписати термінову тратту для акцепту зі здійсненням платежу в певний момент у майбутньому, очікується, що банк, на який виписано

тратту, акцептує тратту, як тільки-но документи буде надано до зазначеного банку і він матиме досить часу для перевірки документів. За цим типом акредитиву, зобов’язанням банку-емітента є акцепт тратт і оплата їх після визначеного терміну. У разі, якщо інший банк-трасант відмовиться акцептувати чи акцептує, але відмовиться платити в установлений термін, то банк-емітент зобов’язаний провести або акцепт, або оплату.

Спеціальні типи акредитивів

Переказпий акредитив. Може трапитися так, що експортер побажає повністю чи частково передати свої права за акредитивом іншій стороні. Це часто відбувається, коли експортер є не постачальником товару, а посередником між постачальником та імпортером. Переказний акредитив дозволяє бенефіціарові акредитиву (експортерові) передати повністю чи частково свої права за акредитивом іншій стороні (індосаторові).

Щоб зробити акредитив переказним, експортер повинен домовитися з імпортером про те, що при відкритті акредитиву буде особливо обумовлено, що він буде переказним. Такі терміни, як “подільний”, “подрібнюваний” не роблять акредитив переказним і ними можна знехтувати. До здійснення передачі експортер повинен надіслати до банку, який переказує, письмовий запит. Проте цей банк, незалежно від того, чи підтвердив він акредитив, не зобов’язаний будь-як впливати на переказ, за винятком тих випадків і до такої міри, на які він окремо погодився, і доки не буде здійснено банківські комісійні платежі.

Уніфіковані правила та звичаї по документарних акредитивах (У П З Д А ) визначають умови переказу акредитивів і встановлюють права та обов’язки різних сторін. Зокрема, встановлено, що передача акредитиву можлива тільки один раз. Отже, акредитив не може бути передано за запитом другого бенефіціара жодному третьому бенефіціарові.

Компенсаційний акредитив. Як і в ситуації з переказним акредитивом, експортер може бути посередником між постачальником та імпортером. Як альтернативу переказному акредитиву, експортер може попросити авізу- ючий банк чи третій банк випустити другий акредитив на користь постачальника, використовуючи як забезпечення акредитив, випущений імпорте-

ром на користь експортера. Коли один акредитив використовується у якості гарантії випуску другого акредитиву для покриття тієї ж угоди, така домовленість називається “компенсаційним” акредитивом.

Більшість банків неохоче беруть участь в угодах з використанням компенсаційного акредитиву через наявний ризик. Очікуване виконання умов та остаточний платіж за першим акредитивом мають забезпечувати деяку гарантію платежу за другим, але виконання умов першого може стати неможливим або внаслідок дій сторін, або через втручання уряду, або через інші причини. Наприклад, фактичний постачальник (бенефіціар другого акредитиву) може діяти за своїм акредитивом, що регулює рух товарів в його країні, а отже володіти правом на платіж.

Банк-посередник, що відкрив другий акредитив, все ще буде зобов’язаним заплатити бенефіціарові акредитиву, якщо всі документи оформлено правильно, і чекатиме на компенсацію від вантажовідправника/ посередика. Якщо він не може відвантажити товар кінцевому імпортерові, він не зможе одержати платіж за першим акредитивом і, можливо, не зможе розрахуватися зі своїм банком. З цієї причини, якщо банк погодиться випустити другий акредитив, використовуючи перший як забезпечення, то він буде прагнути одержати гарантію того, що в разі необхідності експортер зможе компенсувати витрати зі своїх основних фінансових джерел.

Для подальшого захисту своїх інтересів, банк, що випускає другий акредитив, може висунути вимогу, щоб перший акредитив було підтверджено до розгляду питання про випуск другого. Як було зазначено вище, за цих та інших причин більшість банків воліє, щоб їхні клієнти по можливості використовували домовленості про переказ чи передачу надходжень, а не компенсаційні акредитиви.

Акредитив з червоною умовою. Бенефіціарові може стати потрібним фінансування для завершення виробництва товару чи продажу виробів

для виконання конкретного замовлення. Акредитив з червоною умовою допомагає досягти цієї мети. Ця назва виникла зі звичаю, що існував у минулому, робити записи у цьому акредитиві червоним чорнилом, аби відрізнити його від інших.

За дорученням імпортера банк-емітент уповноважує авізуючий чи підтверджуючий банк надати бенефіціарові грошовий аванс напроти письмового зобов’язання бенефіціара надати документи, які підтверджують факт виконання відвантаження відповідно до умов акредитиву.

Потім, після одержання акредитиву, банк-платник чи нєгоціюючий банк утримує суму авансу та відсоток, що вийшов у підсумку, зі свого платежу бенефіціарові. У разі, якщо бенефіціар відмовиться відправити товар чи виконати умови акредитиву, банк-платник чи нєгоціюючий банк простежить за тим, щоб банк-емітент одержав компенсацію за всю суму авансу, а також відсотки. Потім банк-емітент стягує цю суму з рахунка імпортера. Перш ніж погоджуватися за проханням експортера про використання акредитиву з червоною умовою, імпортер повинен порадитися зі своїм банком, аби бути переконаним, що він розуміє увесь ступінь ризику.

Акредитив на постачання товарів у кілька етапів. Особа, яка звертається за наданням акредитиву, може вимагати гарантії одержання товару протягом певного періоду часу у кілька етапів. Коли банк випускає акредитив на постачання товарів, або акредитив, що обумовлює відправлення товарів у кілька етапів у межах певного часового проміжку, у цьому акредитиві повинно чітко говоритися: “Відправлення товару має здійснюватися в такі етапи. ” Наприклад, якщо в акредитиві говориться: “Відправити товар №1 не раніше, ніж 1 січня і не пізніше, ніж 31 січня; відправити товар №2 не раніше, ніж 1 лютого і не пізніше, ніж 28 лютого; і відправити товар №3 не раніше, ніж 1 березня і не пізніше, ніж 31 березня ", - то бенефіціар повинен розглядати це як розпорядження постачати товар у кілька етапів.

Револьверний акредитив. Поміж акредитивом на постачання товарів у кілька етапів та автоматично відновлюваним акредитивом існують суттєві відмінності, але є дещо й спільне. Ці відмінності тягнуть за собою значний ризик для всіх сторін-учасників. Наприклад, коли йдеться про акредитив з

постачанням товарів у кілька етапів, то, якщо бенефіціар пропустить один з етапів, постачання решти товару буде вже неможливим

Заявник та бенефіціар можуть оформити акредитив таким чином, щоб він передбачав постачання товару на постійній основі протягом довгого періоду Таку можливість дає автоматично відновлюваний акредитив

Автоматично відновлюваний акредитив містить вказівки, що дозволяють бенефіціарові одержувати гроші протягом певного часового періоду Відновлюваний акредитив автоматично

• користується тим самим акредитивом для регулювання численних запланованих відправлень товару протягом тривалого часового періоду без випуску нового акредитиву чи внесення поправок до існуючого акредитиву,

• обмежує суму, на яку щоразу відправляється товар,

• регулює частоту відвантажень та припустиму суму, на яку постачається товар

Автоматично відновлювані акредитиви бувають ‘'‘'кумулятивними" і “некумулятивними” Ця класифікація стосується регулювання одержуваних сум Наприклад, акредитив може дозволяти відправити товарів на суму до $10 тис щомісяця протягом одного року Залежно від того, яка наводиться класифікація, це може означати один з таких випадків

• Кумулятивний Якщо в ході одного щомісячного відвантаження відправляється товарів на суму менше, ніж $10 тис , то дефіцит, який виник, можна буде додати до суми за наступний місяць Наприклад, якщо бенефіціар відправить товару тільки на суму $8 тис , наступного місяця сума відвантажених товарів може скласти $12 тис

• Некумулятивний Товари, не використані в даному місяці не можуть бути доданими до наступного Отже, якщо в цьому місяці відвантажено товарів на суму $8 тис , бенефіціар не може наступного місяця відправити товарів на суму, більшу $10 тис

Наслідком пропуску одного з етапів, у випадку акредитиву на постачання товарів у кілька етапів, є те, що акредитив припиняє існування При автоматично відновлюваному кумулятивному акредитиві у цьому випадку не відбудеться нічого (ця

сума буде додана до наступного періоду).

Оплата з розстрочкою. Експортер може бути змушений надати покупцеві розстрочку за акредитивом на термін, більший 6-ти місяців. У цьому випадку, акредитив, що передбачає випуск термінової тратти для прийняття банком (тобто, банківського акцепту), може бути неприйнятним, бо акцепт не підходитиме для дисконтування. Однак, оплата з розстрочкою також може використовуватися.

При оплаті з розстрочкою, після відвантаження, експортер надає відповідні документи до негоціюючого (оплачуючого) банку. Однак, у момент надання документів, замість випуску тратти на ім’я банку чи заявника, експортер санкціонує передачу документів напроти зобов’язання банку заплатити в певний момент у майбутньому, згідно з акредитивом.

Отже, банк-емітент (підтверджуючий банк) зобов’язується у майбутньому здійснити платіж за пред’явленням. Аби взяти на себе цей обов’язок, банк допускає комісійні за оплату з розстрочкою, як правило, пропорційно до звичайного відсотку за акцепт, перерахований на триваліший період.

Якщо бенефіціар вимагає проміжного фінансування, він, можливо, зможе використати обіцянку банку-емітента (підтверджуючого банку) оплатити у майбутньому, щоб одержати кредит від свого банку. Бенефіціар не зможе дисконтувати жодного документа для цього фінансування, як при угоді з використанням банківського акцепту. Акредитив з оплатою з розстрочкою не має на увазі створення негоціюючих інструментів, що їх можна продати на вторинному ринку. Банку доведеться добувати кошти для позики зі своїх власних джерел, тому відсоткова ставка, звичайно, буде вищою від вартості фінансування при акцепті.

Передача надходжень (цесія). Це не слід плутати з переказним акредитивом; це зовсім різні терміни. Аби акредитив був переказним, необхідно чітко вказати, що він переказний, і застосування іншого терміну неприпустиме. Одначе, згідно з УГОДА, той факт, що акредитив не позначено як переказний, не впливає на права бенефіціара щодо передачі будь-яких надходжень, на які він може мати право за акредитивом відповідно до цих положень.

При передачі надходжень бенефіціар акредитиву передає надходження за акредитивом третій стороні (цесіонарієві). Проте, на противагу пе-

реданого акредитиву, бенефіціар має виняткові права на акредитив і є єдиною особою, що відповідає за виконання його термінів та умов. Для цесіонарія ця передача означає тільки те, що банк, який здійснює платіж, після одержання повідомлення про передачу, виконує інструкції з передачі: в якому випадку і коли проводиться платіж.

Передача надходжень не надає цесіонарієві жодних прав за акредитивом. Він повністю залежить від бенефіціара, і таким чином за такою угодою цесіонарій наражається на більший ризик, ніж при передачі акредитиву.

3.3.