5.4. Проблемні питання функціонування системи державних фінансів

Державні фінанси і насамперед система бюджетів держави в умовах переходу до ринку є одним із найдієвіших інструментів впливу на темпи та пропорції розвитку економіки та соціальної сфери.

Бюджет має значні можливості щодо впливу на темпи пі пропорції розвитку економіки при фінансуванні витрат на її розвиток. Так, із бюджету здійснюється фінансування операційних за інших витрат на розвиток агропромислового комплексу, надаються дотації вугільній промисловості, спрямовуються капітальні вкладення в низку об'єктів загальнодержавного значення, фінансуються науково-технічні програми.

Значним є вплив бюджету на темпи та пропорції розвитку економіки й соціальної сфери завдяки фінансуванню соціальних витрат і науки. З бюджету фінансується надання громадянам безплатних послуг у галузях освіти, охорони здоров'я, підготовки кадрів, науки, здійснюється соціальний захист громадян тощо.

Система бюджетів держави як складова частина державних фінансів < на сьогодні найрозвиненішою. Упродовж усіх років утворення фінансової системи незалежної України найрішучіші кроки здійснено для вдосконалення бюджетів Це насамперед прийняття Закону України "Про бюджетну систему України", який с одним з найпрогресивніших у Європі. Його справедливо називають ше фінансовою конституцією держави. Цей закон закріпив фундаментальні засади організації державних фінансів. Ним були визначені ланки зведеного бюджету, чітко окреслювалося призначення та роль кожної з них. У цьому законі наводилися права і обов’язки різних гілок влади щодо бюджету, була виписана послідовність бюджетного процесу, визначався перелік доходів і витрат кожного з бюджетів. Хоч це і значний, однак лише перший крок у процесі реформування системи бюджетів держави.

У бюджетній сфері на своє вирішення чекають такі важливі питання, як

О розширення доходной частини бюджетів за рахунок скорочення непрямих податків та збільшення бази оподаткування (сьогодні вже зроб лені певні кроки у ньому напрямі: зменшилася ставка податку на прибуток підприємств до 25%, зменшилася ставка прибуткового податку з громадян до 13%);

О здійснення заходів щодо економії державних коштів, скорочення бюджетних видатків, удосконалення форм і методів їх фінансування:

© вжиття заходів щодо скорочення бюджетних дотацій і субсидій. переходу до надання адресної фінансової допомоги безпосередньо спожива чам;

О раціоналізація мережі науково-дослідних і соціально-культурних закладів, що утримуються за рахунок держави, розширення їх фінансування за рахунок позабюджетних джерел (у тому числі, за рахунок надання платних послуг та виконання робіт для юридичних осіб та населення);

0 визначення оптимального обсягу бюджетних коштів, що спрямовуються на фінансування капітальних вкладень шляхом визначення підприємств, які в у мовах ринку не можуть забезпечити розширене відтворення:

О скорочення бюджетних видатків на управління завдяки раціональній побудові й використанню апарату владних структур

Важливою умовою успішного функціонування бюджетної системи мас стати поглиблення реформи бюджетних в та» мовідиосин між центральними га регіональними рівнями влади на основі розмежування відповідальності за розв’язання економічних і соціальних проблем країни та окремих адміністраіивно-териго- ріальних утворень шляхом відповідного розподілу державних видатків і доходів.

Для реалізації цього положення буде визначено розмір гарантованого рівня витрат на соціально-економічний розвиток адміністративно-територіальних утворень Забезпечення такою рівня мас здійснюватися з урахуванням сукупності відносин щодо розподілу и використання фінансових ресурсів, які створюються на відповідній території, та перерозподільчих міжрегіональних процесів.

Потребує також удосконалення доходна частина бюджетів. Загальний рівень оподаткування, розміри ставок податків. їхня кількість і база оподаткування мають бути стабільними. Загалом система оподаткування мас забезпечити олтимізацію структури розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту через бюджет у межах 35 - 37 відсотків від ВВП

Доходна частина бюджету мас набувати стабільності й забезпечити обов’язковість і рівномірність у сплаті податків усіма юридичними та фізичними особами, неприпустимість будь-яких проявів дискримінаційного ставлення до окремих платників Удосконалення системи мобілізації доходів до бюджетів погребує змін щодо надання пільї деяким платникам. Надмірна перевантаженість чинного податкового законодавства великою кількістю пільї- призводить до викривлень економічних умов господарювання різних суб'єктів господарювання і невиправданого перерозподілу доходів.

Нагальними щодо вдосконалення чинної системи мобілізації доходів г потреба законодавчого забезпечення захисту прав платників податків, розробка норм і правші ведення обліку та форм звітності для цілей оподаткування з використанням міжнародних

189

стандартів. Усе цс мас бути відображено в Податковому кодексі України.

Провідна роль у системі державних фінансів належить фінансам державних підприємницьких структур. Тут створюється понад ЗО відсотків валового внутрішнього продукту, який є головним об’єктом фінансових відносин. Хоча останнім часом відбуваються процеси приватизації і цей сектор державних фінансів скорочується, але, як свідчить міжнародний досвід, немає жодної країни світу, де б держава не мала власних підприємницьких структур га/або галузей економіки.

Державні підприємницькі структури зосередили значні фонди фінансових ресурсів. Однак у розрізі окремих підприємств кошти розміщені нерівномірно, тому можливості їх розширення й розвитку неоднакові. Нерівномірність фінансового забезпечення деяких державних підприємств за рахунок власних ресурсів пов'язана як з внутрішніми факторами, так і з зовнішніми.

До числа внутрішніх факторів належать собівартість продукції, її якість, рівень організації виробництва тощо. До зовнішніх система оподаткування, ліцензування, насиченість ринку товарами певної групи, платоспроможність покупців.

Держава, використовуючи фінансові методи, може регулювати темпи її пропорції розвитку окремих галузей економіки. Для цього використовується насамперед податковий механізм. Надаючи податкові пільги, держава сприяє збільшенню власних фінансових ресурсів підприємств, розширенню їх фінансових можливостей. Здійснюючи регулювання темпів розвитку певних галузей економіки, вона може створювати сприятливий інвестиційний клімат для залучення зовнішніх джерел фінансування, а також ресурсів банківської системи та населення. Сприятливий інвестиційний клімат можна створювати, зокрема, шляхом надання привілеїв в імпорті, створення технополісів, спеціальних економічних зон тощо.

Найзначніші можливост. щодо використання фінансів державних підприємств для розвитку економіки закладені в удосконаленні організації та управління в самих підприємницьких структурах. Адже управління фінансовими ресурсами безпосередньо на державних підприємствах має досить слабку методичну й організаційну забезпеченість. В Україні немає досвіду сучасного управління фінансами державних підприємств.

Увесь досвід організації і управління фінансами в умовах централізованої економіки виявився для ринку непридатним. Вочевидь постало невміння прогнозувати фінансові показники та ефективно використовувати власні фінансові ресурси. Нині державні підприємницькі структури володіють 15-20 відсотками всіх фінансових ресурсів держави. Ці значні кошти за відсутності з боку управлінського персоналу досвіду та вміння ефективно їх використовувати стають одним із факторів фінансової нестабільності в державі. До 40 відсотків одержаного прибутку використовується на заохочення й інші, не пов’язані з розвитком виробництва цілі.

Водночас треба вжити дієвіших та ефективніших заходів щодо посилення платіжної дисципліни й відповідальності суб'єктів підприємницької діяльності за своєчасне здійснення розрахунків та виконання договірних зобов’язань Несвоєчасне проведення розрахунків створює значні трудноті для фінансового забезпечення господарської діяльності.

У системі державних фінансів виникла та розвивається нова підсистема, яка одержала назву "Централізовані і децентралізовані фонди цільового призначення". У 2000 році було реформовано Фонд соціального страхування і створено Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатносгі. фонд соціальної о страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Реформовано також Фонд сприяння зайнятості населення і створено Фонд загальнообов’язкового державного соціального сі рахування України на випадок безробіття.