Функціонування систем імовірнісної діагностики

1) Вибірка ймовірностей усіх симптомів для передбачуваних хвороб. Якщо хвороб три (D1, D2, D3), тоді мають з’явитися три групи чисел:

P(S2/Di) P(S2/D2) P(S2/D3)

P(S7/Di) P(S7/D2) P(S7/D3)

P(Sg/Di) P(S9/D2) P(S9/D3)

Якщо симптомів багато і багато можливих діагнозів, що і буває на практиці, тоді один цей етап вибірки здійснити без залучення комп’ютера принципово неможливо - саме це і зробило даний метод можливим лише з використанням комп’ютерних технологій.

2) Обчислення умовної ймовірності симптомокомплексу P(Sri/Dj).

Обчислюють за формулою, відомою з теорії імовірностей. Умовна ймовірність симптомокомплексу - це добуток імовірностей симптомів даного симптомокомплексу при даному діагнозі. Наприклад, для симптомокомплексу з n симптомів для певного діагнозу J:

P(Sd/Dj)= P (Si/Dj )*P(S2/Dj )*...*P(Sn/Dj ) (1)

Кількість одержуваних таким чином умовних імовірностей дорівнює кількості розглянутих у системі діагнозів (тобто числу стовпців таблиці).

3) Визначення апріорної ймовірності хвороби.

Апріорною ймовірністю певного діагнозу (Dj) називають емпіричну частоту спостереження даної хвороби в певних конкретних умовах. Апріорна ймовірність позначається P(Dj). Вона характеризує розподіл хвороб у певній групі населення. Такою групою може бути контингент окремої лікарні, району, міста. Апріорною вона називається тому, що вже відомо до одержання симптомокомплексу, тобто до неї новий хворий ніякого відношення не має. Сенс уведення в діагностику величини P(Dj) полягає в тому, що вона непостійна і залежить від географічних, сезонних, епідеміологічних та інших факторів, які слід урахувати у встановленні діагнозу. Наприклад, у якій-небудь лікарні навмання було обрано 100 людей, 70 із них виявилися хворі на грип. Виходить, імовірність захворювання на грип у всіх пацієнтів у цій лікарні буде: 70/100=0,7; коли епідемія грипу буде ліквідована, зрозуміло, і P(Dj) для грипу в цій лікарні буде іншою.

4) Обчислення нормованого коефіцієнта (Psc).

Нормований коефіцієнт - це повна ймовірність наявного симтомокоплексу для всіх хвороб. Ця величина має математичний сенс, становить собою повну суму попарних добутків умовних імовірностей симптомокоплексу для даного діагнозу на апріорну ймовірність цього діагнозу: Psc = P(Sd /Di) * P(Di)+ P(Sd /D2)*P(D2)+ ...+P(Sd /Dn) * P(Dn) (2)

Повне число додатків у даній сумі дорівнює числу діагнозів, що розглядаються у цій системі.

5) Обчислення імовірностей діагнозів для даного симптомокомплексу (P(Dj/Sd))

Цей етап передостанній у схемі функціонування системи і ґрунтується на використанні теореми Байєса (формула ймовірності гіпотез):

PCDj/Sdh [P(Sd /Dj )*P(Dj )]/[Psc] (3)

Кількість ймовірностей діагнозів дорівнює числу діагнозів системи. Іншими словами, в результаті цього етапу роботи система обчислює ймовірність кожного з наявних діагнозів.

6) Установлення діагнозу

Цей етап є найпростіший і ґрунтується простому порівнянні отриманих на етапі (5) величин. Найбільша величина і вказує на найімовірниший діагноз у даному симптомокомплексі. Теоретично можливі випадки, коли ймовірність декількох діагнозів рівна. У цьому разі необхідно говорити про те, що діагностична таблиця, яка використовується в системі, недостатньо досконала, щоб “розрізнити” ці діагнози.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть типи (форми) медичної логіки.

2. Розкажіть про детерміністичну логіку.

3. Розкажіть про логіку фазових інтервалів.

4. Розкажіть про стан організму, параметричне гіперпростір.

5. Дайте визначення симптому, симптимокомлексу (синдроми), діагнозу.

6. Дайте визначення імовірності події, яким чином вона обчислюється.

7. Розкажіть про апріорну ймовірність.

8. Поясніть теорему Байєса.

9. Поясніть функціонування систем імовірнісної діагностики.

10. Розкажіть про етапи діагностичного процесу в імовірнісній діагностиці.

11. Поясніть переваги і недоліки різних форм медичної логіки.

11.