НОВИЙ ЗМІСТ КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ В УМОВАХ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ У ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ

Сучасний етап розвитку державотворення характеризується підвищеною увагою до питання ефективності державної влади та управління. Адже, довіра між суспільством і державними органами управління поступово відновлюється і знаходить своє відображення у рівні задоволення обслуговуванням державних установ населення.

Заради досягнення цієї мети сьогодні суттєво вдосконалено процес бюджетування, впроваджено програмно-цільовий підхід для досягнення ієрархічної системи цілей. Як наслідок, - державні органи від ідеології "споживання та утримання" перейшли до визначення чітких цілей та їх досягнення, а їх діяльність орієнтується на конкретний результат.

В свою чергу вимір прогресу і забезпечення соціальної відповідальності не зводиться лише до контролю за короткостроковими економічними ефектами та показниками, а спрямовані на відстеження соціальних орієнтирів і досягнення нематеріальних інтересів на противагу традиційним об'єктам контролю.

Нова редакція Бюджетного кодексу України стала точкою відліку активної фази реформування вітчизняної системи державного внутрішнього фінансового контролю (далі - ДВФК), як складової державного управління, її наближенню до вимог Євросоюзу.

Адже саме вона вперше на законодавчому рівні визначає обов'язковість запровадження в органах державного сектору України базових компонентів європейської моделі ДВФК - внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту. При цьому персональну відповідальність за запровадження та ефективне функціонування цих компонентів покладено на керівників всіх рівнів від головного розпорядника (міністра, голови органу тощо) до розпорядників нижчого рівня та навіть керівників окремих підрозділів в установі.

До цього часу внутрішній контроль в Україні традиційно розумівся лише як ревізійна діяльність, а керівники не усвідомлювали власної персональної відповідальності за організацію ефективної системи внутрішнього контролю за фінансовою та господарською діяльністю в системі відповідного державного органу, а відтак і за прийняті ними управлінські рішення, що вже давно стало беззаперечним правилом для країн Євросоюзу.

У новому для України - європейському значенні внутрішній контроль визначається як процес, що базується на принципах відповідальності та підзвітності керівництва.

А внутрішній аудит фактично є тим інструментом, який має допомогти керівнику у забезпеченні його впевненості щодо надійності та ефективності запровадженої системи внутрішнього контролю (рис.1).

Рис. 1. Складові ДВФК

Тобто фактично реформована та адаптована до вимог Євросоюзу вітчизняна система державного фінансового контролю (ДФК) в сучасних умовах розглядається як трирівнева модель, у якій найвищим рівнем контролю є централізований зовнішній контроль від імені Парламенту та Уряду (Рахункова палата України, Міністерство фінансів України, Державна фінансова інспекція України, Державна казначейська служба України, інші вітчизняні контролюючі органи).

З метою забезпечення такого контролю на другому рівні діють децентралізовані підрозділи внутрішнього аудиту, які оцінюють та підтримують ефективність діючої системи внутрішнього контролю, яка і є останнім рівнем, на якому базується система ДФК.

З метою практичної реалізації усіх цих вимог нової редакції Бюджетного кодексу України Держфінінспекцією України спільно з Міністерством фінансів України, як органами відповідальними за здійснення реформування вітчизняної системи ДВФК, забезпечено прийняття цілої низки підзаконних актів для запровадження і функціонування системи внутрішнього контролю європейського зразка та діяльності з внутрішнього аудиту у вітчизняних державних установах.

Крім того, підготовлено відповідне методологічне підґрунтя та проведено низку навчальних заходів, семінарів, тренінгів, пілотних проектів, що фактично дало змогу з 2012 року започаткувати діяльність із внутрішнього аудиту на рівні центральних органів виконавчої влади.

Зрозуміло, що такі істотні зміни в системі внутрішнього контролю змушують зовнішні контролюючі органи відповідати викликам сьогодення та поступово змінювати пріоритети своєї діяльності.

Так, за останні два роки на виконання курсу схваленої Президентом України програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентноспроможня економіка, ефективна держава"

Державною фінансовою інспекцією суттєво змінено підходи до здійснення фінансового контролю.

По-перше, відчутно зменшено фіскальний тиск на суб'єктів

господарювання та втручання держави у їх діяльність. Держфінінспекція України займає позицію зменшення кількості контрольних заходів. Як наслідок у 2011 році контрольними заходами було охоплено 12,5 тис. об'єктів, що на 2 тисячі менше, ніж у 2010 році та майже на 3 тисячі менше, ніж у 2009 році.

По-друге, цілковито змінено підходи до планування контрольно- ревізійної роботи. Так, при визначені об'єктів контролю Держфінінспекція України поступово відмовляється від принципу періодичності та зосереджує свою діяльність на найбільш ризикових операціях, значних фінансових потоках, а головне, на найбільш гострих соціальних проблемах сьогодення.

По-третє, в діяльність органів Держфінінспекції України впроваджується послідовний перехід від виключно послідуючого фіскального контролю до профілактики та попередження фінансових порушень, їх недопущення у майбутньому. Зокрема, успішно розвиваються такі дієві форми контролю як операційний аудит, який базується на здійсненні поточного відстеження фінансових операцій та фінансових потоків, що проводить підприємство, з метою попередження шахрайських дій або упередження прийняттю неефективних управлінських рішень, та моніторинг державних закупівель.

Висновок. Виклики фінансової кризи, які загострюють соціальну напругу у суспільстві, змушують здійснювати реформування фінансового контролю не лише у напрямку запровадження нових форм та структурних зрушень щодо побудови контрольних органів та зміни їх повноважень. Новий зміст контрольних заходів спрямований на відстеження ефективності управління державними фінансами через запровадження адаптованої до вимог Євросоюзу вітчизняної трирівневої моделі державного фінансового контролю.

Чімишенко С.М.,

к.е.н., доцент, Військовий інститут

Київського національного університету імені Тараса Шевченка