3.3.5.Оформлення формул і посилань на них
При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил.
Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках.
Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.
Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (•).
Наприклад:
GDP = C + I + E, (3.1)
де GDP – валовий внутрішній продукт;
С – кінцеве споживання;
І – інвестиції (валове нагромадження основних фондів, приріст запасів матеріальних обігових коштів, чисте придбання цінностей);
Е – чистий експорт.
Формули, за винятком формул, що містяться у додатках, мають нумеруватися наскрізною нумерацією у межах розділу. У цьому разі номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, відокремлених крапкою.
Посилання у тексті на порядкові номери формули дають у дужках (... уформулі (2.1)). Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення букви додатка (...у формулі (В.1)).
Якщо посилання на номер формули знаходиться усередині виразу, узятого в круглі дужки, то їх рекомендується заміняти квадратними дужками.
Наприклад:
Використовуючи вираз для оцінки ефективності експорту [див. формулу (2.3)], одержуємо...
Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний рядок нижче формули.
Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули.
Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться всередині групи формул і спрямовано в сторону номера.
Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.
Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:
а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово;
б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.
Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою.
Еще по теме 3.3.5.Оформлення формул і посилань на них:
- 3.3.3. Оформлення таблиць і посилань на таблиці
- 3.3.4. Оформлення графічного матеріалу і посилань на нього
- 3.3.6.Посилання на використані джерела, цитування, та примітки Посилання на використані джерела
- Меры по обеспечению соблюдения законодательства Российской Федерации о таможенном деле при перевозке товаров и документов на них при таможенном оформлении (ст. 136)
- Формула парабол (формула Симпсона или квадратурная формула).
- 3. Формула Тейлора. О статочный член формулы Тейлора. Использование формулы Тейлора в приближенном вычислении.
- К. из них все мы узнаем о праве, право из них как бы вытекает. Итак, мы рассмотрели понятие и виды нормативных правовых
- Элементарные формулы. Составные формулы Истинностные функции. Исчисления высказывания
- 6.2. Формулы приближенного дифференцирования, основанные на первой интерполяционной формуле Ньютона
- Формула парабол (формула Симпсона)
- Формула Байеса (формула гипотез)