3.3.6.Посилання на використані джерела, цитування, та примітки Посилання на використані джерела

При написанні дипломної роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали з яких наводяться в роботі, або на основі яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена дипломна робота.

Посилання дають можливість:

- знайти в тексті таблиці, малюнки, пояснення і першоджерела;

- перевірити вірогідність даних про цитування документа;

- надають необхідну інформацію про документ, його зміст, мову тексту, обсяг.

По місцю розташування щодо основного тексту дипломної роботи і виконуваної ними ролі, посилання бувають:

а) внутрішньотекстові. Вони є нерозривною частиною основного тексту;

б) посторінкові, тобто винесені з тексту вниз сторінки;

в) затекстові (бібліографічні), тобто винесені за текст усієї дипломної роботи.

Внутрішньотекстові посилання використовують, коли значна частина посилання ввійшла в основний текст дипломного дослідження так органічно, що вилучити її неможливо.

Посилання на ілюстрації дипломної роботи [вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».

Посилання на формули дипломної роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл.1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див.табл. 1.3».

Внутрішньотекстові посилання на таблиці, малюнки, окремі розділи роботи можуть братися в круглі дужки: (таблиця 2.1), (рисунок 3.1), (додаток Б).

Але можуть оформлятися й у такий спосіб: "відповідно до даних табл. 2.1", "за даними рис. 3.1", "у формулі (2.1)".

Якщо внутрішньотекстові посилання на таблиці, рисунки й окремі розділи роботи не супроводжуються порядковим номером, то їх варто писати в тексті цілком, без скорочень.

Посторінкові посилання дають у тексті дипломної роботи, якщо посилання потрібні по ходу читання, а усередині тексту їх розмістити неможливо чи небажано. У зазначених посиланнях містяться в основному пояснюючі дані. Для їхнього позначення у тексті використовують знаки виносок у виді арабської цифри (без дужки), розташованої у верхньому індексі. Нумерація посилань здійснюється в послідовному порядку в межах сторінки. На кожній наступній сторінці нумерацію підрядних посилань починають з першого.

Розміщаються підрядні посилання внизу сторінки і відокремлюються від основного тексту суцільною короткою рискою. Друкують їх з абзацного відступу тим же шрифтом, що й основний текст, але меншим кеглем - 10-м. Нумерація зазначених посилань під рискою відповідає їхній нумерації усередині тексту. Номер міститься першим у рядку у верхньому індексі.

Наприклад:

Податкові органи архаїчно розглядають бізнес виключно з точки зору податкових наслідків його діяльності, що відповідно не стимулює до інвестиційної активності1.

____________________________________________________________________

1Слід відзначити, що „видушування податків” відбувається в умовах постійного перевиконання бюджету і недостатньо високих приватних капіталовкладень.

Затекстові посиланнязастосовуються в тих випадках, коли необхідно оперувати великою кількістю бібліографічних джерел. Бібліографічне затекстове посилання - сукупність бібліографічних зведень про цитуємий чи інший документ, що згадується в тексті, що необхідні для його ідентифікації і пошуку.

Затекстові посилання на твір даються одразупісля закінчення цитати у квадратних дужках.

1. Затекстові посилання без вказування сторінок. При цьому в дужках вказується тільки порядковий номер джерела у списку використаних джерел (наприклад, [3]) – означає, що використано інформацію з джерела під номером 3 у списку використаних джерел.

Наприклад:

1.Посилання на один твір

Д.

2.Посилання на кілька творів

Основні представники неокласичного напряму економічної думки А. Маршалл, К. Кобб, П. Дуглас [4; 6; 12].

3.Посилання на багатотомне видання

За допомогою "оптимуму Парето" оцінюються зміни в оподаткуванні [19, т.2].

2. Затекстові посилання з вказуванням сторінок. У необхідних випадках (звичайно при використанні цифрових чи даних цитати) вказуються і сторінки, на яких міститься джерело, що використовується. При цьому в дужках вказується порядковий номер джерела у списку використаних джерел та відповідна сторінка джерела (наприклад, [3, с.18]) – означає, що використано інформацію з джерела під номером 3 у списку використаних джерел, яка знаходиться на сторінці 18).

Наприклад:

1.Посилання на конкретну сторінку твору

Економіка вимагає від читача, за словами німецького спеціаліста з історії економічної думки А. Хейлброннера, „витривалості верблюда і терпіння святого” [19, с.15].

2. Посилання на кілька сторінок у творі

М. Туган-Барановський доводив необхідність стимулювання розвитку економіки за допомогою позик [19, С.15-18].

3. Посилання на кілька творів із вказівкою сторінок

Динаміка надходжень податку на додану вартість до зведеного бюджету України за 2010-2012 роки [19, с. 15; 25, с. 5-9].

Посилатися потрібно на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися тільки в тих випадках, коли в них є матеріал, що не входить в останнє видання.

Рекомендується в тексті дипломної роботи давати посилання також на особисті наукової праці дипломника.

Цитування

Для підтвердження власних аргументів шляхом посилання на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора дипломної роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання.

Запозичена з літературних або статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) також потребує обов'язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, із яких узято інформацію.

Примітки

Примітки містять довідкові та пояснювальні дані. Їх розміщають безпосередньо після таблиці, ілюстрації або тексту, яких вони стосуються. Нумерують їх послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному листі декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку.

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.

Наприклад:

1) Одна примітка

Примітка. Розраховано автором

2) Декілька приміток

Примітки:

1. Планові показники

2. Фактичні показники