Різноманітність грибів. Гриби - сапрофіти. Шапкові гриби

Добре відомі шапкові гриби - підосичники, сироїжки, білі, рижики, маслюки. Розростаються і живляться за допомогою гіфів, які оплітають частинки ґрунту і утворюють білу грибницю, на якій виникають органи спороутворення - плодові тіла, що складаються з ніжки та шапки.

Мікориза. Плодові тіла деяких грибів зустрічаються під певними деревами: підберезники - під березами, підосичники - під осиками. Це явище пояснюється тим, що між кореневою системою і грибницею встановлюється тісний взаємозв’язок - симбіоз, корисний для обох організмів. Нитки грибниці оплітають тонкі кінцівки кореня, проникають всередину і виконують роль кореневих волосків, - це і називають мікоризою. Гриби використовують азотовмісні сполуки, які недоступні вищим рослинам. А гриб забезпечує зелені рослини гормонами, вітамінами та ферментами.

У свою чергу зелені рослини синтезують органічні речовини і забезпечують ними гриб. При відмиранні гриба рослина використовує продукти його розкладання. Нормальний розвиток вищих рослин не можливий без мікоризи.

Рис. 6.1. Шапкові гриби: а - трубчасті; б - пластинчасті.

Цвілеві гриби розвиваються на рештках їжі, грунті, плодах, овочах, викликаючи передчасне гниття. Ці гриби за способом живлення відносяться до сапрофітів.

При дозріванні спор оболонка спорангія лопає і спори потоками повітря переносяться на великі відстані. За сприятливих умов вони проростають у грибницю, у якої відсутній хлорофіл, і тому гриб живиться готовими органічними речовинами.

У природі широко розповсюджений гриб пеніцил, грибниця якого має сизо - зелений колір і складається з розгалужених ниток, які розділені перегородками на окремі клітини, а його спори розміщуються в китичках ниток на верхівці грибниці. Цей гриб має антибіотичні властивості пеніциліну, який використовують при лікуваннях запальних процесів. (рис.6.2).

Рис. 6.2. Цвілеві гриби:

1 - мукор; 2 - пеніцил; 3 - аспергіл.

Дріжджі. Це особлива група сапрофітних грибів. Їх тіло складається з круглих або овальних клітин. Вони живуть в живильних середовищах, багатих цукром. Розмноження відбувається шляхом брунькування. Спочатку на дорослій клітині з’являється невеличка опуклість, яка швидко збільшується і перетворюється у самостійну клітину, але не відділяється від материнської. Брунькоподібні клітини дріжджів схожі на розгалужені ланцюжки. Дріжджі мають велике практичне значення, тому що у процесі своєї життєдіяльності здатні розкладати цукор до спиртів і вуглекислого газу (спиртове бродіння). Тому їх використовують у виробництві хліба, спирту, пива.

Гриби - паразити поселяються на рослинах, живляться органічними речовинами клітин рослини-хазяїна і пригнічують її ріст.

Лісовому господарству шкоди наносять гриби трутовики, спори яких потрапляючи в рани на корі дерев, проростають у грибницю, яка розповсюджується по деревині і руйнує її. Через декілька років після ураження на дереві з’являються тверді плодові тіла трутовика мільйонами спор. Досить часто тіла розташовуються на стовбурах дерев одне над одним у вигляді поличок. У більшості грибів-трутовиків плодове тіло багаторічне, яке постійно збільшується у розмірах. Уражені трутовиками стовбури дерева стають трухлявими, утворюються дупла і вони втрачаються міцність. Після того як грибниця гриба проникає в деревину, зупинити її ріст неможливо і уражені дерева гинуть. Щоб попередити зараження трутовиком, потрібно охороняти від пошкоджень кору, а плодові тіла спалювати. Біля тисячі видів грибів є паразитами тварин і людини і викликають різні захворювання шкіри і її похідних - нігтів та волосся. (рис.6.3).

Рис. 6.3. Гриби - паразити:

1 - гриб-трутовик; 2 - борошниста роса; 3 - ріжки; 4 - фітофтора; 5 - гриб-слизовик; 6 - гриб-паразит комах.

6.4.