Поняття «біологічне різноманіття»
Жива речовина на планеті Земля є взаємозалежною природною системою. Біорізноманіття - унікальне різноманіття живої природи. Це поняття з’явилось і набуло міжнародного та політичного значення після підписання багатьма державами Конвенції про біологічне різноманіття на Конференції ООН з довкілля в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) у 1992 році.
У Конвенції про біологічне різноманіття поняття «біологічне різноманіття» має визначення: «різноманітність живих організмів з усіх джерел, серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є, це поняття включає у себе різноманітність у межах виду, між видами і різноманітністю екосистем».
Вчені визначили такі рівні біологічного різноманіття:
Видове різноманіття. Термін «біорізноманіття» означає різноманіття живих організмів, тобто видів: рослин, тварин і мікроорганізмів, які потребують вивчення і дослідження. Науці відомо біля 2,5 млн. живих організмів, це такі, що добре вивчені: птахи, ссавці, але потребують більш детального вивчення: мікроорганізми, гриби, віруси, нематоди, комахи. Вчені припускаються думки, що на Землі кількість видів складає від 3 до 30 млн. видів, найбільшою кількістю видів є комахи 1,5 млн. видів.
Генетичне різноманіття - сукупність генофондів різних популяцій одного виду, а також різноманітність у межах кожного виду. Генетичне різноманіття може забезпечувати різноманіття видів і вони представлені: підвидами, расами, сортами, клонами, різними видами. Кожна особина має велику кількість генів і вони містять властиві їм ознаки.
Різноманіття екосистем - степ, річка, болото, ліс, агроценози, океан - є прикладами різних за масштабами екосистем. Будь-яка екосистема містить живу речовину (біоценоз) та фізичне середовище. Живі організми взаємопов’язані між собою та абіотичним середовищем.
Види на земній кулі розміщуються нерівномірно.
Максимальним різноманіттям видів у природі є тропічна зона що зменшується зі збільшенням широти. Життя 74% видів тісно пов’язано з тропічним поясом, 24% з помірними широтами і 2% з полярними. Екосистеми з найбільшим видовим різноманіттям - це дощові тропічні ліси, які займають біля 7% поверхні планети і нараховують більше ніж 90% усіх видів.Еволюційні процеси у біосфері та екосистемах, з одного боку ведуть до зростання біорізноманіття у межах біосфери, а з іншого - визначають подальший хід еволюції. Тому можна вважати, що біорізноманіття - це продукт еволюції життя впродовж мільярдів років. Тривала природна еволюція сформувала різноманіття тваринного і рослинного світу, багаточисленні форми мікроорганізмів, багатство ценозів, біоми і екосистеми. Біорізноманіття можна вважати об’єктивним фактором оцінки довкілля та стійкості екосистем.(таб.3.1).
Табл. 3.1. Скорочення видового біорізноманіття Землі після 1600 р.
| Компоненти біосфери | Зниклі | Під загрозою зникнення | ||
| Види | Загальна кількість, % | Види | Загальна кількість, % | |
| Вищі рослини | 384 | 0,15 | 18699 | 7,4 |
| Риби | 23 | 0,12 | 320 | 1,6 |
| Амфібії | 2 | 0,05 | 48 | 1,1 |
| Рептилії | 21 | 0,33 | 1355 | 21,5 |
| Птахи | 113 | 1,23 | 924 | 10,0 |
| Ссавці | 83 | 1,99 | 414 | 10,0 |
На Землі ідентифіковано біля 2000000 видів тварин і рослин, включаючи види, які жили у далекому минулому, але потім вимерли.
На частку рослин приходиться 500000 видів, а на долю тварин біля 1500000 видів. Щоб вивчити велику кількість тварин і рослин, їх необхідно спочатку класифікувати до відповідних групи і категорій. Завдання класифікації організмів вирішує наука, яку називають систематикою і предметом якої є вивчення і опис особливостей багатства форм.У завдання систематики входить знаходження назв класифікації (таксонів), а також вивчення еволюційних взаємовідносин між всіма одиницями класифікації. Розділами систематики є таксономія, назву яких ще у 1813р. запропонував швейцарській вчений О. Декандолль (1778 - 1841) і яка представляє собою теоретичну і практичну класифікацію, номенклатуру (сукупність назв таксонів) і філогенетику (встановлення родинності між організмами в історичному плані ).
3.2.