<<
>>

І.1.Становлення прикладних екологічних досліджень

Прикладні екологічні дослідження спершу зародились у біоекологічній науці як найстаршому підрозділі сучасної науки про довкілля. Зокрема наукові напрямки спрямовувались на вивчення взаємовідносин між особинами, популяціями, видами, угрупованнями і середовищами їх життєдіяльності, наукових засад охорони природи, біоіндикацїї, екології людини, рекреаційної екології, біосферологїї тощо.

З розвитком суспільного виробництва, залученням до нього ресурсів біосфери і літосфери, що супроводжується ростом народонаселення на початку XX століття людство входить в ноосферний етап своїх стосунків з природою. Цей етап характеризується активізацією екологічних досліджень земель, водного середовища, міських поселень у зв’язку з виникненням регіональних геоекологічних проблем. Всі геосфери Землі піддані зростаючому антропогенному впливу, результатом якого стала поява геоекологічних криз.

У другій половині XX ст. масштабний ріст виробництва супроводжувався ростом міських поселень, масштабів видобутку і переробки корисних копалин. Ріст суспільного виробництва за період 1950-х - 1970-х у три рази, спричинив загострення відносин між суспільством і природою. На порядок денний виходять глобальні зміни теплового балансу, ланок кругообігу речовин і енергії, масштабного забруднення і деградації компонентів природного середовища.

Прийняття низки міжнародних науково-дослідних програм (Міжнародної біологічної програми, «Людина і біосфера», програми вивчення природи Антарктиди, Світового океану сприяють посиленню прикладних екологічних досліджень та їх диференціації на геоекологічні, техноекологічні і соціоекологічні. Фактично у той час формуються засади глобальної екології, глобального екологічного моделювання, глобального екологічного моніторингу.

Поява у 1958 році терміну «екосфера»- як взаємопов’язаної системи геосфер, інтегрованої в процеси людською діяльністю, якнайповніше відображала об’єктно-предметні сутності нової міждисциплінарної науки геоекологїї.

Геоекологія досліджує екологічні аспекти геосфер (атмосфери, гідросфери, літосфери, педосфери, ландшафтної сфери), що виникли в результаті антропогенізацїї природного середовища.

Розвиток технологічних процесів і технічних засобів сприяє технологічному переозброєнню виробництва, яке все відчутніше впливає на природу, спричиняючи її деградацію. В системі екологічних наук зароджується підрозділ, який вивчає вплив промислових, сільськогосподарський технологій, транспортних засобів на природу і обґрунтовує заходи щодо мінімізації негативних наслідків - техноекологія.

Поряд з геоекологічними і техноекологічними дослідженнями розвиваються і соціоекологічні, які поєднують еколого-освітні, ековиховні, екокультурні, урбоекологічні, екоюридичні, етноекологічні тощо. Соціальна екологія - наука, що вивчає взаємостосунки суспільства з середовищем його проживання.

Сьогодні, за твердженням М.Ф.Реймерса, у системі прикладних екологічних досліджень знаходиться понад 80 галузей знань, що свідчить про надзвичайно широкий спектр екологічного пізнання.

<< | >>
Источник: Царик Л.П., Грицак Л.Р., Царик П.Л., Вітенко LM., Каплун І.Г., Гінзула М.Я.. Прикладна екологія. Навчальний посібник. Частина І. Біоекологічний та геоекологічний виміри. - Тернопіль: Редакційно- видавничий відділ ТИПУ, 2017- 250 с.. 2017

Еще по теме І.1.Становлення прикладних екологічних досліджень:

  1. 1.2. Методи прикладних екологічних досліджень
  2. 6.2. Становлення віктимології як самостійного напрямку кримінологічних досліджень
  3. § 1. Історія розвитку і становлення криміналістичної характеристики злочинів та періодизація її дослідження
  4. Поняття техніко-криміналістичного "'' дослідження документів. Види дослідження
  5. 2. Движение как способ существования материи есть также становление, но это становление является теперь уже качественно заполненным.
  6. § 1. Криміналістична характеристика екологічних злочинів
  7. Злочини, що посягають на екологічну безпеку:
  8. Предмет и задачи прикладной акмеологии
  9. Екологічне право: поняття та джерела
  10. Екологічний контроль
  11. Санітарно-екологічний стан
  12. Радіаційно-екологічний стан
  13. 1. Прикладная акмеология в структуре акмеологического знания