6.2. Становлення віктимології як самостійного напрямку кримінологічних досліджень
Першу спробу системних досліджень проблеми потерпілого від злочину здійснив у 1948 р. німецький учений Г. Гетіг. Він написав книгу "Злочинець і його жертва", в якій розробив вчення про жертву злочину та довів, що відношення жертва-злочинець тісно пов'язане зі злочином.
У колишньому СРСР поглиблена розробка питань віктимології почалася із середини 60-х рр.
XX ст. завдяки працям відомого кримінолога Л. Франка, який доводив, що віктимологія здатна відкрити нову сторінку в кримінально-правовій політиці держави та практиці боротьби зі злочинністю. Проблемам особи й поведінки потерпілого були присвячені також
102
103
роботи В. Мінської, Д. Ривмана, В. Рибальської, В. Романова, В. Полубинського та інших вчених61.
У 1973 р. відбувся 1-й міжнародний симпозіум з віктимології в Єрусалимі, де дискусія проходила навколо понять "віктимологія", "жертва злочину", "відносини між злочинцем та потерпілим"
У 1975 р. відбувся 2-й міжнародний симпозіум з віктимології в Белладжо (Італія), де розглядалися питання щодо статусу потерпілого в системі кримінального правосуддя та поводження з ним.
У 1979 р. відбувся 3-й міжнародний симпозіум з віктимології в м. Мюнстер (Німеччина), де піднімалися питання стосовно опитування жертв злочину, а також процесу віктимі-зації в державах, які розвиваються. Тут же було створено Міжнародне віктимологічне товариство.
У 1980р. у Вашингтоні відбувся Всесвітній конгрес віктимологіє, де були розглянуті питання насилля в сім'ї та питання поводження з жертвами злочину.
У 1982 р. відбувся 4-й міжнародний симпозіум з віктимології в Токіо (Японія), на якому були висунуті питання стосовно надмірної уваги до прав потерпілого, що заважають кримінально-процесуальним правам обвинувачених осіб.
У 1983 р. Рада міністрів Європейського союзу прийняла Європейську конвенцію про відшкодування збитків жертвам насильницьких злочинів.
У 1985 р.
у Загребі на 5-му міжнародному симпозіумі обговорювались питання щодо віктимізації всіх людей, а також правового статусу потерпілих в кримінальному правосудді62.61 Див., наприклад: Франк Л. В. Некоторие теоретические во- просьі становлення советской виктимологии // Потерпевший от преступления. - Владивосток, 1974; Ривман Д. В. Виктимологиче- ские факторьі и профилактика преступлений. - Л., 1975; Полубин- ский В. И. Виктимологические аспекти профилактики преступ лений. - М., 1980; Романов В. В. Основи криминальной виктимо логии. - Минск, 1980.
62 Шнайдер Г. Й. Криминология / Под общ. ред. и с предисл. Л. О. Ивапова. - М.: Прогресс-Универс, 1994. - С. 348-349.
Розвиток віктимології на сучасному етапі здійснюється за такими напрямками:
підготовка особи до можливого "стику" зі злочином за допомогою розробки алгоритму оптимальної поведінки в криміногенних ситуаціях і спеціальних тренінгів;
підвищення рівня захищеності посадовців, чиї функціональні обов'язки пов'язані з підвищеним ризиком стати об'єктом злочинного посягання;
• інформування громадян про віктимологічні "ситуації- пастки", щоб, по можливості,уникнути їх або звести до мінімуму;
• захист і реабілітація потерпілих від злочинів. Основною метою віктимологічного вивчення є підвищення
ефективності запобігання конкретним злочинам і профілактика злочинності загалом через уплив безпосередньо на потерпілих, а також через організацію правового виховання, зорієнтованого як на потенційних потерпілих, так і на можливих злочинців63.
Еще по теме 6.2. Становлення віктимології як самостійного напрямку кримінологічних досліджень:
- Об'єкти кримінологічного дослідження
- Групофікація як самостійний метод дослідження
- Процедура кримінологічного дослідження
- 46. Вимоги до організації кримінологічного дослідження.
- 3.1. Поняття методики кримінологічного дослідження
- 7.8. Програма кримінологічного дослідження
- 7.16. Психологічні методи, що використовуються в кримінологічних дослідженнях
- 3.2. Сутність і етапи (процедура) кримінологічного дослідження
- 7.2. Мета й завдання кримінологічного дослідження
- 37. Загальна характеристика і класифікація методів кримінологічних досліджень.
- 7.1. Поняття кримінологічного дослідження
- 47. Програма кримінологічного дослідження.
- 1.9. Спеціальні методи кримінологічних досліджень
- 1.8. Загальнонаукові методи кримінологічних досліджень
- 7.4. Види кримінологічних досліджень
- 42. Спостереження як метод кримінологічного дослідження.