Активні методи захисту навколишнього середовища являють собою технологічні рішення щодо створення ресурсозберігаючих і маловідходних технологій.

Пасивні методи захисту навколишнього середовища поділяються на дві підгрупи:

1) раціональне розміщення джерел забруднення;

2) локалізація джерел забруднення.

В основі багатьох средовищезахисних технологій знаходяться фізичні і хімічні перетворення.

У фізичних процесах змінюються лише форма, розміри, агрегатний стан та інші фізичні властивості речовин. Їх будова і хімічний склад зберігаються.

Хімічні процеси змінюють фізичні властивості вихідної сировини та її хімічний склад. Хімічні процеси є основою виробництва у металургії, хімічній промисловості, промисловості будівельних матеріалів, целюлозно-паперовій промисловості та у безлічі інших галузей народного господарства. Хімічні явища у технологічних процесах часто отримують розвиток під впливом зовнішніх умов (тиск, об'єм, температура та ін.), у яких реалізується процес. При цьому мають місце нестехіометричні перетворення одних речовин у інші, зміна їх поверхневих, міжфазових властивостей і ряд інших явищ змішаного (фізичного та хімічного) характеру.

Фізико-хімічні процеси широко застосовуються у збагаченні корисних копалин, металургії, технологіях основних хімічних виробництв, органічному синтезі, енергетиці, але особливо у природоохоронних технологіях (пило- і газоуловлення, очищення стічних вод та ін.).

Специфічну групу складають біохімічні процеси - хімічні перетворення, що перебігають з залученням суб'єктів живої природи.

У залежності від основних закономірностей, що характеризують перебіг средовищезахисних процесів, останні поділяють на такі групи:

- механічні - механічний вплив на тверді і аморфні матеріали, до них відносять подрібнення, сортування, пресування і змішування сипких матеріалів. Рушійною силою цих процесів є сили механічного тиску або відцентрова сила;

- гідромеханічні - гідростатичний або гідромеханічний вплив на довкілля та матеріали, до них відносять перемішування, відстоювання, фільтрування, відцентрове осадження. Рушійною силою цих процесів є гідростатичний тиск або відцентрова сила;

- масообмінні - перехід речовини з однієї фази у іншу за рахунок дифузії, до них відносять абсорбцію, адсорбцію, десорбцію, екстрагування, ректифікацію, сушіння і кристалізацію.

- хімічні - перебігають зі зміною фізичних властивостей і хімічного складу вихідних речовин, характеризуються перетворенням одних речовин у інші, зміною їх поверхневих і міжфазових властивостей. До них можна віднести процеси нейтралізації, окиснення і відновлення. Рушійною силою хімічних процесів є різниця хімічних (термодинамічних) потенціалів;

- фізико-хімічні - характеризуються взаємопов'язаною сукупністю хімічних і фізичних процесів, основою яких є фізико-хімічні перетворення речовин, до них можна віднести коагуляцію і флокуляцію, флотацію, іонний обмін, зворотний осмос і ультрафільтрацію, дезодорування і дегазацію, електрохімічні методи, електричне очищення газів. Рушійною силою цих процесів є різниця фізичних і термодинамічних потенціалів компонентів на межі розділу фаз;

- теплові процеси - зміна теплового стану взаємодіючих середовищ, до них відносять нагрівання, охолодження, випаровування і конденсацію. Рушійною силою цих процесів є різниця температур (термічних потенціалів) середовищ, що взаємодіють;

- біохімічні - каталітичні ферментативні реакції біохімічного перетворення речовин у процесі життєдіяльності мікроорганізмів, які характеризуються перебігом біохімічних реакцій і синтезом речовин на рівні живої клітини. Рушійною силою цих процесів є енергетичний рівень (потенціал) живих організмів;

- Захист від енергетичних впливів базуються на принципах відбиття і поглинання надлишкової енергії основних технологічних процесів природокористування.

1.7.1