МІЖНАРОДНИЙ ОБРАЗ ДЕРЖАВИ ЯК ЧИННИК ЇЇ КОНКУРЕНТНОЗДАТНОСТІ
О.М. Щурко
аспірант
Львівський національний університет ім. І.Франка
В глобалізованому світі сучасні держави подібно до великих компаній та корпорацій залучені в безконечну і жорстку конкуренцію за політичний і культурний вплив, експорт, внутрішні та зовнішні інвестиції.
Конкурентоспроможною слід вважати державу, яка має змогу конкурувати системно – тобто у всіх сферах та напрямках суспільного розвитку. Основою конкурентоспроможності є наявність ресурсів як елементів могутності держави: сировинних, людських, фінансових, адміністративних, культурних, технологічних, інформаційних і т.п. Відтворення цих ресурсів забезпечує значний потенціал держави на світовому ринку та статусно-рольові характеристики сильного і затребуваного партнера.Процеси трансформації сили на міжнародній арені, зумовлені збільшенням ролі інформаційних соціокультурних елементів, збільшують увагу держав, їхніх урядів до формування позитивного та привабливого образу, що є елементом так званої soft power (Дж.Най). В добу інформаційного суспільства більшість форм публічної діяльності, і міжнародної також, супроводжуються інформаційними технологіями з метою просування, рекламування ідей, цінностей, проектів і т.п. Інформаційне та медіа “оформлення” зовнішньополітичних дій держав чи їхніх ініціатив на міжнародній арені необхідне у налагодженні співробітництва, процесах інтеграції, а також вирішенні конфліктів у сучасному світі, в якому лише традиційний ресурс – hard power (військовий потенціал, економічний тиск) у більшості випадків не може бути застосований ефективно. На початку ХХІ сторіччя практично кожна держава має можливості для формування та просування в інформаційному глобальному просторі власного привабливого образу у світі та негативного впливу на образ супротивника, що є елементом інформаційних воєн. “Якщо раніше перемога досягалася в геополітиці, потім у геоекономіці, то тепер дії істотно змістилися у сферу когнітивного простору”, - зазначає Г.Почепцов [1].
Для створення конкурентоспроможного образу держави використовуються маркетингові, іміджеві та PR-технології.
Філіп Котлер, вказуючи на важливість їх застосування для функціонування некомерційних (у тому числі політичних, державних) структур, зазначав, що завданням комерційного маркетингу є одержання прибутку, а державний маркетинг виконує складніші функції – “досягнення більшої міри соціальної справедливості, формування у суспільстві нових ідеалів, формування і трансформація іміджу та образу держави в цілому” [2].Міжнародний образ держави сприймається у конкурентному зовнішньому середовищі через іміджеві характеристики спільноти, її суспільно-політичних інституцій та бренд держави.
Імідж визначає основні характеристики держави, а бренд називає його, присвоює конкретне «ім’я», визначає індивідуальність та «особистість». Держави потребують сильних, впізнаваних та ефективних брендів, адже без них вони ризикують «залишитися без інвестицій і туристів, політичного впливу і високих рейтингів, їх компанії – без клієнтів та покупців, ринків збуту і високих доходів, а громадяни – без національної гордості та поваги від інших держав» [3]. Бренд несе у собі смислове навантаження структури іміджу держави. Стрижнем бренду держави є національна ідентичність, яка формує мотиваційну основу для створення бренду, дозволяє окреслити відмінність однієї держави від іншої та формувати на її основі імідж та образ.
Національний брендінг, незважаючи на створення потужних транснаціональних компаній, що формують свої глобальні бренди, все більше стає важливою сферою діяльності державних та недержавних інститутів у багатьох державах, символізуючи цінність та значення локального у глобалізованому світі. Якщо транснаціональні актори сприяють стиранню будь-яких ідентичностей, то національний брендінг, навпаки, акцентує увагу саме на відмінностях одного національного продукту від іншого.
Імідж держави, який вона формує за допомогою політичних та маркетингових технологій, стає визначальним для її сприйняття громадськістю та закордонними партнерами на певному етапі, дозволяє ідентифікувати її серед інших та тим самим надати їй певної переваги.
Отже, національний брендінг держави – це стратегічний підхід до розвитку цієї переваги та визначення перспектив подальшого функціонування держави, її присутності у глобальному конкурентному просторі, без яких неможлива інтеграція у світове співтовариство..На сучасному етапі розвитку Української держави, що прагне утвердити своє місце в європейській та міжнародній структурах, формування позитивного іміджу та власного позитивного бренду є важливою сферою як діяльності державних інституцій, так і громадянського суспільства. Ефективна іміджева політика є важливим чинником реалізації зовнішньополітичних завдань, насамперед пов’язаних з інтеграцією у економічний, політичний та правовий європейський простір. Метою та результатом такої політики є подолання негативних стереотипів сприйняття України на міжнародній арені, зростання рівня довіри до політичної та економічної системи держави, її товарів та послуг серед потенційних споживачів, партнерів, інвесторів.
Література:
Почепцов В. Стратегічні наслідки розвитку інформаційних технологій для військової справи. Інформаційне Суспільство. Шлях України//URL: www.isu.org.ua/viewarticle/publications/117?new_lang=u.
Kotler Ph. Marketing for Non-Profit Organisations. – Englewood Cliffs, 1975.
КасеновА.Бренд«Казахстан»//URL: http://www.arba.ru/comment/articles/2005281-1. html
Еще по теме МІЖНАРОДНИЙ ОБРАЗ ДЕРЖАВИ ЯК ЧИННИК ЇЇ КОНКУРЕНТНОЗДАТНОСТІ:
- 49.Держава як суб’єкт міжнародного права.
- (46).Імунітет держави та його значення у міжнародних економічних відносинах.
- 10. Держави – основні суб’єкти міжнародного права.
- 5. Міжнародні економічні договори між державами та міжнародними економічними організаціями
- 1. Правовий статус держави як суб’єкта міжнародного економічного права
- 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.
- Чинники розвитку здібностей
- Психологічні чинники наукової творчості
- 5. Что такое психический образ предметного мира и как он образуется?
- З ст. 125 КК України - позбавленням волi на строк до пяти рокiв. 6.3. Образа Образою
- § 2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
- 15. Визнання суб’єктів міжнародного права як міжнародно-правовий інститут.
- 55. Образ автора, образ рассказчика (повествователя).
- 67.Співвідношення між міжнародним правом, міжнародним публічним правом, міжнародним економічним правом.
- 21. Соціальне становище людини та чинники, що його визначають:
- 89.Міжнародне торгове право – складова частина міжнародного економічного права.
- 4. Міжнародно-правове регулювання порядку укладення міжнародних економічних договорів
- 5. Чем обеспечивается предметная отнесенность образов? Как формируется предметность перцептивных образов и представлений?
- ПОЛІТИКА ПАРИТЕТНОЇ РІВНОСТІ – ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЕЛІТИ